Діяння апостолів 9

9 ¹А Савл, досі дихаючи погрозами та вбивством на учнів Господніх, пішов до первосвященника ²і попросив у нього листи до синагог Дамаска, щоб, коли знайде когось із тих, хто належить до Дороги, чоловіків чи жінок, привести їх зв’язаними до Єрусалима. ^a a v2 «Дорога» — найдавніша назва послідовників Ісуса, перше ніж їх почали називати християнами. ³Коли він був у дорозі й наближався до Дамаска, раптом його осяяло світло з неба.

⁴Він упав на землю й почув голос, що казав: «Савле, Савле, чому ти переслідуєш мене?»

⁵Він запитав: «Хто ти, Господи?» А той відповів: «Я Ісус, якого ти переслідуєш.

⁶Але встань та увійди до міста, і там тобі скажуть, що ти маєш робити».

⁷Люди, що подорожували з ним, стояли онімілі: вони чули голос, але нікого не бачили. ⁸Савл підвівся із землі, та хоч очі його були розплющені, він нічого не бачив; тож його взяли за руку та привели до Дамаска. ⁹Три дні він був сліпий і нічого не їв і не пив.

¹⁰У Дамаску жив учень на ім’я Ананія. У видінні Господь промовив: «Ананіє». Той відповів: «Ось я, Господи».

¹¹Господь сказав йому: «Встань, піди на вулицю, що зветься Пряма, і знайди в домі Юди чоловіка з Тарса на ім’я Савл — він саме молиться ¹²і бачив у видінні, як чоловік на ім’я Ананія входить та кладе на нього руки, щоб він знову прозрів».

¹³Ананія відповів: «Господи, багато хто розповідав мені про цього чоловіка — скільки лиха він заподіяв твоїм святим у Єрусалимі. ¹⁴І тут він має владу від первосвящеників, щоб зв’язувати всіх, хто прикликає твоє ім’я».

¹⁵Але Господь сказав йому: «Іди, бо цей чоловік — знаряддя, яке я обрав, щоб понести моє ім’я перед народами, царями та синами Ізраїля. ¹⁶Бо я покажу йому, скільки він має вистраждати заради мого імені».

¹⁷Ананія пішов і ввійшов до того дому. Він поклав руки на Савла та сказав: «Брате Савле, Господь Ісус, який з’явився тобі в дорозі, якою ти йшов, послав мене, щоб ти знову прозрів і сповнився Святим Духом». ¹⁸Тієї ж миті з очей його немов спала луска, і він знову прозрів. Він підвівся й був охрещений, ¹⁹а коли поїв, то повернулася до нього сила. Кілька днів він пробув з учнями в Дамаску ²⁰і одразу почав проповідувати в синагогах про Ісуса, що він — Син нашого Отця. ²¹Усі, хто чув, дивувалися й казали: «Хіба це не той чоловік, який чинив таке спустошення в Єрусалимі серед тих, хто прикликає це ім’я? І хіба він прийшов сюди не для того, щоб привести їх зв’язаними до первосвящеників?»

²²А Савл дедалі більше зміцнювався й бентежив юдеїв, що жили в Дамаску, доводячи, що саме він — Христос.

²³Коли минуло чимало днів, юдеї змовилися вбити його, ²⁴та Савл дізнався про їхню змову. Вони стерегли брами вдень і вночі, щоб убити його, ²⁵але вночі його учні спустили його через мур у коші.

²⁶Прибувши до Єрусалима, він намагався пристати до учнів, але всі боялися його, не вірячи, що він учень. ²⁷Та Варнава взяв його, привів до апостолів і розповів їм, як Савл у дорозі побачив Господа, який говорив до нього, і як у Дамаску він сміливо проповідував в ім’я Ісуса. ²⁸Відтоді він був із ними, вільно ходив по Єрусалиму й сміливо проповідував в ім’я Господа. ²⁹Він розмовляв і сперечався з елліністами, але вони шукали нагоди вбити його. ^b b v29 Елліністи — юдеї, що розмовляли грецькою та перейняли грецьку мову і культуру. ³⁰Дізнавшись про це, брати відвели його до Кесарії й відіслали до Тарса.

Син зцілює Енея через Петра

³¹Тож церква по всій Юдеї, Галілеї та Самарії мала мир і зміцнювалася; живучи у страху Господньому та підбадьорена Святим Духом, вона зростала числом.

³²Коли Петро обходив усіх віруючих, завітав він і до святих, що жили в Лідді. ³³Там він знайшов чоловіка на ім’я Еней, який уже вісім років лежав у ліжку, бо був паралізований. ³⁴Петро сказав йому: «Енею, Ісус Христос зцілює тебе. Встань і застели своє ліжко». І той одразу підвівся. ³⁵І всі, хто жив у Лідді та Сароні, побачили його й навернулися до Господа.

³⁶У Йоппії жила учениця на ім’я Тавіта, що означає Дорка. Вона була сповнена добрих діл і допомагала бідним. ^c c v36 І Тавіта (арамейською), і Дорка (грецькою) означають «газель». ³⁷У ті дні вона занедужала й померла; її обмили та поклали в горішній кімнаті. ³⁸Оскільки Лідда була близько від Йоппії, учні, почувши, що Петро там, послали до нього двох чоловіків, благаючи: «Не зволікай прийти до нас». ³⁹Тож Петро встав і пішов із ними. Коли він прийшов, його привели до горішньої кімнати. Усі вдови стояли довкола нього, плачучи й показуючи сорочки та плащі, які Дорка пошила, коли була з ними. ⁴⁰Петро вислав усіх геть, став на коліна й помолився. Обернувшись до тіла, він сказав: «Тавіто, встань». Вона розплющила очі, побачила Петра й сіла. ⁴¹Подавши їй руку, він підвів її. А тоді покликав святих і вдів та показав їм її живою. ⁴²Про це стало відомо по всій Йоппії, і багато хто увірував у Господа. ⁴³А Петро пробув у Йоппії чимало днів у одного чоловіка на ім’я Симон, чинбаря.