Притчі 24

24 ¹Не заздри злим людям і не бажай бути з ними, ²бо їхні серця задумують насильство, а їхні вуста говорять про лихо.

³Мудрістю будується дім, а розумом він утверджується; ⁴а знанням наповнюються його кімнати всяким коштовним і приємним багатством.

⁵Мудрий чоловік сповнений сили, а людина знання примножує свою могутність, ⁶бо мудрим керівництвом ти можеш вести свою війну, а перемога приходить через багатьох радників.

⁷Мудрість надто висока для нерозумного; біля воріт йому нічого сказати. ⁸Хто задумує чинити зло, того назвуть підступним. ⁹Задуми нерозумного — це гріх, а глумливець огидний людям.

¹⁰Якщо ти знемагаєш у час лиха, мала твоя сила. ¹¹Рятуй тих, кого ведуть на смерть, і стримуй тих, хто хитається, ідучи на заклання. ¹²Якщо ти скажеш: «Ось, ми цього не знали», — хіба не розуміє цього Той, Хто зважує серце? Хіба не знає про це Той, Хто стереже твою душу? І хіба не відплатить Він кожному за його вчинками?

¹³Сину мій, їж мед, бо він добрий, і краплі зі стільника солодкі для твого смаку. ¹⁴Знай, що мудрість саме така для твоєї душі; якщо ти знайдеш її, є майбутнє, і надія твоя не пропаде.

¹⁵Не чатуй, нечестивцю, на дім праведника; не руйнуй його оселі спокою, ¹⁶бо хоч праведник падає сім разів, він знову встає, а нечестиві спотикаються в біді.

¹⁷Не радій, коли падає твій ворог, і хай не тішиться твоє серце, коли він спотикається, ¹⁸щоб наш Отець не побачив цього й не розгнівався, і не відвернув свого гніву від нього.

¹⁹Не досадуй через злочинців і не заздри нечестивим, ²⁰бо в злої людини немає майбутнього; світильник нечестивих згасне.

²¹Сину мій, бійся нашого Отця й царя і не приставай до тих, хто бунтує проти них, ²²бо раптово настане їхня біда, і хто знає, яку погибель можуть принести вони обидва?

Справедливість без упередження

²³Це теж слова мудрих: Виявляти упередження на суді недобре. ²⁴Хто винному каже: «Ти невинний», — того проклянуть народи й засудять племена, ²⁵а тим, хто викриває винного, буде добре, і щедре благословення прийде на них. ²⁶Чесна відповідь — мов поцілунок в уста. ²⁷Приготуй свою працю надворі, упорядкуй свої поля, а після цього будуй свій дім. ²⁸Не свідч проти свого ближнього без причини; чи обманюватимеш своїми устами? ²⁹Не кажи: «Зроблю йому, як він зробив мені; відплачу тому чоловікові за те, що він учинив». ³⁰Проходив я повз поле ледачого чоловіка, повз виноградник того, кому бракує розуму, ³¹і ось воно все заросло терням; земля вкрилася бур’яном, а кам’яний мур його був зруйнований. ³²Тоді я подивився й узяв це до серця; я побачив і прийняв науку. ³³Трохи сну, трохи дрімоти, трохи складання рук, щоб спочити, ³⁴і прийде на тебе бідність, мов розбійник, а нестаток, мов озброєний чоловік.