Притчі 25

25 ¹Це теж приповісті Соломона, які переписали люди Єзекії, царя Юдиного. ²Слава нашого Отця — приховувати справу, а слава царів — досліджувати справу. ³Як небеса високі, а земля глибока, так серце царів недослідиме. ⁴Видали домішки зі срібла, і вийде посудина золотареві. ⁵Видали нечестивого з-перед царя, і престол його утвердиться в праведності. ⁶Не виставляй себе перед царем і не ставай на місце вельмож; ⁷бо краще, щоб тобі сказали: «Підійди сюди», ніж щоб тебе посадили нижче перед вельможею, якого ти бачиш. ⁸Не поспішай до сварки, бо що ти робитимеш врешті, коли ближній твій осоромить тебе? ⁹Веди свою справу з самим ближнім твоїм, але не виявляй чужої таємниці, ¹⁰щоб той, хто почує це, не осоромив тебе, і щоб недобра слава твоя не відійшла ніколи. ¹¹Слово, сказане вчасно, — як золоті яблука в срібних оправах. ¹²Як золота сережка чи оздоба зі щирого золота — мудре напоумлення для вуха, що слухає. ¹³Як прохолода снігу в час жнив — вірний посланець для тих, хто його посилає; він відсвіжає душу панів своїх. ¹⁴Як хмари й вітер без дощу — той, хто хвалиться даром, якого ніколи не дав. ¹⁵Терпінням умовляється володар, і лагідний язик ламає кістку. ¹⁶Якщо знайшов ти мед, їж лише стільки, скільки треба, щоб, переївши, не виблював його. ¹⁷Не бувай у домі ближнього твого надто часто, щоб він не переситився тобою й не зненавидів тебе. ¹⁸Як довбня, меч і гостра стріла — той, хто свідчить неправдиво проти ближнього свого. ¹⁹Як хворий зуб чи звихнута нога — довіра до зрадливого в час біди. ²⁰Як той, хто скидає одежу в холодний день, як оцет, вилитий на соду, — той, хто співає пісні сумному серцю. ²¹Якщо ворог твій голодний, дай йому хліба попоїсти, а якщо спраглий, дай йому води напитися; ²²бо цим ти згорнеш розжарене вугілля на голову його, і наш Отець віддячить тобі. ²³Північний вітер приносить дощ, а потайний язик — гнівні обличчя. ²⁴Краще жити в куточку на даху, ніж у спільному домі зі сварливою жінкою. ²⁵Як холодна вода для втомленої душі — добра звістка з далекого краю. ²⁶Як скаламучене джерело чи забруднена криниця — праведник, що поступається перед нечестивим. ²⁷Недобре їсти забагато меду, ані шукати власної слави. ²⁸Як місто проламане й залишене без мурів — людина, що не владає духом своїм.