Задум нашого Отця про шлюб
Ісус обґрунтовує шлюб тим, як наш Отець створив людей на початку, приймає дітей, яких учні проганяли, і велить порядному багатому юнакові продати все. Той відходить засмучений. Що неможливе для людей, можливе для нашого Отця.
19 1Коли Ісус закінчив ці слова, він залишив Галілею й пішов у Юдейський край, що за Йорданом. 2За ним пішли великі натовпи, і він зцілив їх там.
3Фарисеї підійшли, щоб випробувати його, і запитали: «Чи дозволено чоловікові розлучатися зі своєю дружиною з будь-якої причини?»
4Він відповів: «Хіба ви не читали, що наш Отець, який створив їх на початку, створив їх чоловіком і жінкою, 5і сказав: „Тому залишить чоловік свого батька й свою матір і пригорнеться до своєї дружини, і стануть двоє одним тілом“?» 6«Тож вони вже не двоє, а одне тіло. Тому нехай ніхто не розлучає того, що з’єднав наш Отець.»
7Вони сказали йому: «Чому ж тоді Мойсей звелів давати розводовий лист і відсилати її?»
8Він сказав їм: «Мойсей дозволив вам розлучатися зі своїми дружинами через те, що серця ваші були жорсткі, але від початку було не так. 9Я кажу вам: кожен, хто розлучається зі своєю дружиною — крім випадку статевого гріха — і одружується з іншою, чинить перелюб.»
10Учні сказали йому: «Якщо така справа між чоловіком і дружиною, то краще не одружуватися.»
11Він сказав їм: «Не всі можуть прийняти це слово, а лише ті, кому це дано. 12Є скопці, які народилися такими з утроби своєї матері; є скопці, яких такими зробили інші; і є скопці, які самі зробили себе такими заради Царства нашого Отця. Хто може прийняти це, нехай прийме.»
Ісус приймає малих дітей
13Тоді до нього принесли малих дітей, щоб він поклав на них руки й помолився, але учні докоряли тим, хто їх приносив.
14Але Ісус сказав: «Пустіть малих дітей приходити до мене і не забороняйте їм, бо таким, як вони, належить Царство нашого Отця.»
15І він поклав на них руки й пішов звідти.
Єдине, чого йому бракувало
16Саме тоді підійшов до нього один чоловік і запитав: «Учителю, що доброго мені зробити, щоб отримати вічне життя?»
17Він сказав йому: «Чому питаєш мене про те, що добре? Лише один добрий. Якщо хочеш увійти в життя, дотримуйся заповідей.»
18«Яких саме?» — запитав він. Ісус сказав: «Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідчи неправдиво, 19шануй свого батька й матір і люби свого ближнього, як самого себе.»
20Юнак сказав йому: «Усього цього я дотримувався. Чого мені ще бракує?»
21Ісус сказав йому: «Якщо хочеш бути досконалим, іди, продай своє майно й роздай бідним — і матимеш скарб на небі — тоді приходь і йди за мною.»
22Почувши це, юнак пішов засмучений, бо мав велике багатство.
23Ісус сказав своїм учням: «Істинно кажу вам: багатому важко буде ввійти в Царство нашого Отця. 24І ще кажу вам: легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство нашого Отця.»
25Почувши це, учні дуже здивувалися й запитали: «Хто ж тоді може спастися?»
26Ісус подивився на них і сказав: «Людям це неможливо, але нашому Отцеві можливо все.»
27Тоді Петро сказав йому: «Ось ми залишили все й пішли за тобою. Що ж нам буде за це?»
28Ісус сказав їм: «Істинно кажу: при відновленні, коли Син Людський сяде на свій славний престол, ви, що пішли за мною, також сядете на дванадцяти престолах, судячи дванадцять племен Ізраїля.
29«Кожен, хто залишив домівки, чи братів, чи сестер, чи батька, чи матір, чи дітей, чи поля заради мого імені, отримає у стократ більше й успадкує вічне життя. 30Але багато хто з перших стануть останніми, а багато хто з останніх стануть першими.»
