Йов 24

24 ¹«Чому Всемогутній не призначає часів для суду? Чому ті, хто знає його, ніколи не бачать його днів? ²Нечестивці пересувають межові камені; захоплюють отари й випасають їх, наче свої власні. ³Відганяють осла сироти; беруть вола вдови в заставу. ⁴Відтісняють нужденних з дороги, так що бідняки землі змушені ховатися. ⁵Поглянь — наче дикі осли в пустелі, бідняки виходять на свою працю, шукаючи поживу; пустище дає хліб для їхніх дітей. ⁶Збирають корм на полях, що не їхні, і визбирують виноградник нечестивця. ⁷Ночують голі, без одягу, без покриву від холоду. ⁸Їх мочать гірські дощі, і туляться вони до скелі, бо немає притулку. ⁹Дитину-сироту виривають від грудей, а немовля бідняка забирають у заставу. ¹⁰Ходять голі, без одягу; голодуючи, носять снопи. ¹¹Серед оливкових гаїв вичавлюють олію; товчуть виноград у чавилах, та самі лишаються спраглими. ¹²З міста стогнуть умираючі, і горлянки поранених волають про допомогу — та Бог нікого не винуватить за беззаконня.

¹³«Є такі, що бунтують проти світла; не знають його шляхів і не лишаються на його стежках. ¹⁴На світанку вбивця встає, щоб убивати бідних і нужденних, а вночі крадеться, наче злодій. ¹⁵Око перелюбника вичікує сутінків, думаючи: „Жодне око мене не побачить“, — і ховає своє обличчя. ¹⁶У темряві вламуються в доми; удень ховаються, замкнувшись, бо не хочуть мати нічого спільного зі світлом. ¹⁷Бо глибока темрява для них усіх — як ранок; їм звичні страхіття темряви.

¹⁸«Та ви кажете: вони стрімкі на поверхні вод; їхня частка землі проклята, і ніхто не завертає до їхніх виноградників. ¹⁹Як посуха й спека викрадають талий сніг, так могила вихоплює тих, хто згрішив. ²⁰Утроба, що їх породила, забуває їх; черва ласує ними; їх більше не згадують, і беззаконня зламане, наче дерево. ²¹Вони кривдять безплідну жінку, що не родить дитини, і не виявляють доброти вдові.

²²«Та силою своєю Бог тягне геть могутніх; він повстає, і ніхто не певен власного життя. ²³Бог дає їм спочивати в безпеці, і вони спираються на це, та очі його — на їхніх шляхах. ²⁴Їх підносять на коротку мить, а потім їх немає; їх принижують і забирають, як усіх інших, стинають, наче колоски. ²⁵Якщо це не так, хто доведе, що я брехун, і зведе мої слова нанівець?»