Якби ж я міг знайти його
Йов хоче суду, а не бійки. Якби він знайшов, де живе Бог, то виклав би свою справу і був би виправданий. Але Бога немає ні на сході, ні на заході, і Він робить усе, що хоче. Йов каже, що вийде золотом, — і далі тремтить від жаху.
23 1Тоді Йов відповів: 2«І сьогодні гірка моя скарга; важка його рука, попри мій стогін. 3Якби ж я знав, де знайти його, щоб прийти до його оселі! 4Я виклав би свою справу перед ним і наповнив би свої уста доказами. 5Я дізнався б слова, якими він відповів би мені, і зрозумів би, що він сказав би мені. 6Чи сперечався б він зі мною у величі своєї сили? Ні — він неодмінно вислухав би мене. 7Там праведна людина могла б сперечатися з ним, і я був би виправданий навіки моїм суддею. 8Та коли йду на схід, його там немає; а на захід — не можу його знайти. 9Коли він діє на півночі, не бачу його; коли повертає на південь, не можу його знайти. 10Але він знає дорогу, якою я йду; коли випробує мене, я вийду, як золото. 11Моя нога твердо трималася його слідів; я тримався його дороги й не звертав убік. 12Я не відступав від наказу його вуст; слова його вуст я цінував більше, ніж свій щоденний хліб. 13Але він незмінний — хто відверне його? Чого бажає, те й робить. 14Бо він виконає те, що призначив мені, і багато такого в його думках. 15Тому я жахаюся перед ним; коли думаю про це, мене охоплює страх перед ним. 16Бог зробив моє серце слабким; Всемогутній налякав мене. 17Та не змусила мене замовкнути темрява, ані густий морок, що вкриває моє обличчя.»