Йов 22

22 ¹Тоді відповів Еліфаз із Теману: ²«Чи може людина бути корисною Богові? Звісно, мудрий корисний лише самому собі. ³Чи є якась радість Всемогутньому, коли ти праведний, чи якась вигода йому, коли живеш бездоганно? ⁴Чи за твою побожність він докоряє тобі й веде тебе на суд? ⁵Хіба не велике твоє беззаконня? Хіба не безкінечні твої гріхи? ⁶Бо ти вимагав застави від своїх братів без причини й здирав одяг з нагих. ⁷Ти не дав води знесиленому напитися й відмовив у хлібі голодному. ⁸Могутній чоловік володів землею, і той, кому сприяли, жив на ній. ^a a v8 Еліфаз натякає, що Йов ставився до землі як до власності лише могутніх, не залишаючи бідним нічого. ⁹Ти відсилав удів з порожніми руками й трощив руки сиріт. ¹⁰Ось чому пастки оточують тебе, і раптовий жах охоплює тебе; ¹¹або темрява, так що ти не бачиш, і потік води покриває тебе. ¹²Хіба Бог не на висотах неба? Поглянь, які високі найвищі зорі! ¹³Та ти кажеш: „Що знає Бог? Чи може він судити крізь таку глибоку темряву? ¹⁴Густі хмари закривають його, так що він не бачить, і він ходить по небесному склепінні.“ ¹⁵Чи будеш ти триматися давнього шляху, яким ходили нечестивці? ¹⁶Їх забрано передчасно, а їхню основу змив потік. ¹⁷Вони казали Богові: „Залиши нас! Що може Всемогутній зробити нам?“ ¹⁸Та це ж він наповнив їхні доми добром — тож я не хочу мати нічого спільного із задумами нечестивих. ¹⁹Праведні бачать це й радіють; невинні насміхаються з нечестивих, кажучи: ²⁰„Воістину, наші вороги знищені, і вогонь пожер те, що вони залишили.“ ²¹Підкорися Богові тепер і будь у мирі з ним; так добро прийде до тебе. ²²Прийми настанову з його вуст і збережи його слова у своєму серці. ²³Якщо повернешся до Всемогутнього, будеш відновлений; якщо віддалиш несправедливість від свого дому, ²⁴і покладеш своє золото в порох, золото Офіру серед каміння потічка, ^b b v24 Офір був відомий у стародавньому світі як джерело найкращого золота. ²⁵тоді сам Всемогутній буде твоїм золотом, твоїм дорогоцінним сріблом. ²⁶Тоді ти будеш радіти у Всемогутньому й підніматимеш своє обличчя до Бога. ²⁷Ти молитимешся йому, і він почує тебе, і ти виконаєш свої обітниці. ²⁸Що ти вирішиш, те й здійсниться, і світло осяє твої дороги. ²⁹Коли інших принижено, а ти скажеш: „Підніми їх!“, він спасе пригнічених. ³⁰Він визволить навіть того, хто не безвинний, хто буде визволений завдяки чистоті твоїх рук.»