Йов 2

2 ¹Знову настав день, коли члени небесного двору прийшли стати перед нашим Отцем, і обвинувач теж прийшов поміж ними, щоб стати перед ним.

²Наш Отець запитав обвинувача: «Звідки ти прийшов?» Обвинувач відповів йому: «Я блукав землею, ходив по ній туди й сюди.»

³Наш Отець сказав обвинувачеві: «Чи звернув ти увагу на мого слугу Йова? Немає на землі такого, як він, — чоловіка бездоганного й праведного, який боїться Бога й уникає зла. Він досі міцно тримається своєї непорочності, хоча ти підбурив мене проти нього, щоб без причини його занапастити.»

⁴Обвинувач відповів нашому Отцеві: «Шкіра за шкіру! Чоловік віддасть усе, що має, за своє життя. ⁵Але простягни тепер свою руку і вдар його кість та плоть, і він неодмінно прокляне тебе в обличчя.»

⁶Наш Отець сказав обвинувачеві: «Гаразд, він у твоїй руці; тільки збережи йому життя.»

⁷Отже, обвинувач відійшов від обличчя нашого Отця й вразив Йова болючими виразками від підошов його ніг до самого тімені. ⁸А Йов узяв черепок, щоб шкребтися ним, сидячи серед попелу. ⁹Тоді його дружина сказала йому: «Ти досі тримаєшся своєї непорочності? Прокляни Бога — і помри!» ^a a v9 Дружина Йова каже тут «Бог», а не «Отець» — віддалений регістр, у якому залишатимуться діалоги цієї книги, доки Йов нарешті не зустріне нашого Отця віч-на-віч.

¹⁰Але він сказав їй: «Ти говориш, як нерозумна жінка. Невже ми маємо приймати добро від Бога, а лиха не приймати?» У всьому цьому Йов не згрішив своїми устами.

Троє друзів наближаються

¹¹Коли троє друзів Йова почули про все це лихо, що спіткало його, вони прийшли, кожен зі свого дому, — Еліфаз із Теману, Білдад із Шуаху та Цофар із Наами. Вони домовилися прийти, щоб поспівчувати йому й втішити його. ¹²Коли вони побачили його здалеку, то не впізнали його. Вони підняли голос і заплакали, і кожен роздер свою одежу й посипав порохом свою голову, кидаючи його до неба. ¹³Вони сиділи з ним на землі сім днів і сім ночей, і ніхто не промовив до нього ні слова, бо бачили, що його страждання було дуже велике.