Йов 11

11 ¹Тоді відповів Цофар-наамітянин: ²«Невже цей потік слів залишиться без відповіді? Невже багатослівний буде виправданий? ³Невже твоє порожнє базікання змусить замовкнути інших? Невже ти глузуватимеш, і ніхто не присоромить тебе? ⁴Бо ти кажеш: „Моє вчення чисте, і я непорочний в очах твоїх.“ ⁵О, якби ж Бог заговорив і відкрив свої вуста проти тебе, ⁶і відкрив тобі таємниці мудрості — адже справжня мудрість має два боки. Знай тоді, що Бог стягнув з тебе менше, ніж заслуговує твоя провина. ⁷Чи можеш ти збагнути глибини Божі? Чи можеш знайти межу Всемогутнього? ⁸Вони вищі за небеса — що можеш ти вдіяти? Глибші за могилу — що можеш пізнати? ⁹Їхня міра довша за землю і ширша за море. ¹⁰Якщо він пройде, і ув’язнить, і покличе на суд, хто може спинити його? ¹¹Бо він знає нікчемних людей; коли бачить беззаконня, хіба не помічає його? ¹²Але пустоголовий стане мудрим тоді, коли осля дикого осла народиться людиною. ¹³Якщо ти приготуєш своє серце і простягнеш свої руки до нього, ¹⁴якщо гріх у твоїй руці, позбудься його, і нехай не живе кривда у твоїх шатрах, ¹⁵тоді неодмінно піднімеш своє обличчя, вільний від сорому; ти стоятимеш твердо й не боятимешся. ¹⁶Ти забудеш своє горе, згадуватимеш його, мов води, що відплинули. ¹⁷Твоє життя буде яскравішим за полудень; його темрява буде, мов ранок. ¹⁸Ти почуватимешся безпечно, бо є надія; озирнешся довкола й ляжеш спати в безпеці. ¹⁹Ти ляжеш, і ніхто тебе не злякає, і багато хто шукатиме твоєї прихильності. ²⁰А очі нечестивих згаснуть; усякий порятунок буде втрачений для них, і єдина їхня надія — випустити дух.»