Йов відповідає
Йов відповідає сарказмом на сарказм — разом із вами помре й мудрість, — а потім каже, що навіть звірі й птахи знають: це зробила рука нашого Отця. Його поема не втішає: Бог позбавляє сили радників, суддів, священників і царів і залишає провідників землі блукати навпомацки в темряві.
12 1Тоді Йов відповів: 2«Справді, ви — народ, і з вами помре мудрість. 3Та й я маю розум, як і ви; я не гірший за вас. Хто ж не знає такого? 4Я став посміховиськом для своїх друзів — я, хто кликав Бога, і він відповідав мені; праведний і бездоганний чоловік — тепер посміховисько. 5Хто живе в достатку, зневажає нещастя — готовий удар для тих, чиї ноги спотикаються. 6Намети грабіжників у спокої, і ті, хто гнівить Бога, у безпеці — ті, хто носить свого бога у власній руці. a a v6 Ті, хто носить свого бога у власній руці: люди, які цілковито покладаються на власну силу, а не на Бога. 7А спитай у тварин, і вони навчать тебе; у птахів небесних, і вони розкажуть тобі; 8чи промов до землі, і вона навчить тебе; і риби морські пояснять тобі це. 9Хто з-поміж усіх них не знає, що це зробила рука нашого Отця? b b v9 Упродовж довгої суперечки зі своїми трьома друзями це єдине місце, де Йов називає нашого Отця на ім’я — стосункове ім’я, якого його друзі ніколи не вживатимуть. Його серце, навіть у протесті, тягнеться до Отця, якого він колись знав. 10У його руці життя кожної живої істоти й подих усього людства. 11Чи не випробовує вухо слова, як піднебіння смакує свою їжу? 12Мудрість — у старих людей, а розуміння — у довгих днях. 13У нього мудрість і могутність; йому належать порада й розуміння. 14Що він руйнує, того не відбудувати; кого він замикає, того не випустити. 15Якщо він стримує води, вони висихають; якщо випускає їх, вони затоплюють землю. 16У нього сила й справжня мудрість; і ошуканий, і ошуканець — обидва його. 17Він веде радників геть обдертими і робить із суддів дурнів. 18Він розв’язує пута, накладені царями, і обв’язує пов’язкою їхні власні стегна. 19Він веде священників геть обдертими і скидає тих, хто давно утвердився. 20Він замикає вуста довірених і позбавляє старійшин розсудливості. 21Він виливає зневагу на князів і позбавляє сильних їхньої влади. 22Він відкриває глибоке з темряви і виводить густу тінь на світло. 23Він робить народи великими, а потім нищить їх; розширює народи, а потім виводить їх геть. 24Він позбавляє розуму земних правителів і посилає їх блукати в бездорожній пустелі. 25Вони блукають навпомацки в темряві без світла, і він змушує їх хитатися, мов п’яний.»