2 Самуїла 20

20 ¹Там був негідник на ім’я Шева, син Біхрі, веніаминянин. Він засурмив і закричав: «Немає нам частки в Давиді, немає спадщини в сина Єссея! Усі до наметів своїх, Ізраїлю!»

²Тож усі ізраїльтяни покинули Давида й пішли за Шевою, сином Біхрі. А мужі Юдині трималися свого царя від Йордану аж до Єрусалима.

³Давид прийшов до свого дому в Єрусалимі, і цар узяв десятьох наложниць, яких залишив доглядати дім, і віддав їх під варту. Він забезпечував їх, але не спав із ними. Так вони жили ув’язнені аж до своєї смерті, мов удови.

⁴Цар сказав Амасі: «Склич до мене мужів Юдиних за три дні, і сам будь тут».

⁵Амаса пішов скликати Юду, але забарився понад час, що його призначив йому цар. ⁶Давид сказав Авішаю: «Тепер Шева, син Біхрі, завдасть нам більше шкоди, ніж Авесалом. Візьми людей свого володаря й женися за ним, бо інакше він досягне укріплених міст і втече від нас».

⁷Тож люди Йоава, керетяни, пелетяни й усі хоробрі воїни вийшли за ним із Єрусалима, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі. ⁸Біля великого каменя в Гаваоні зустрів їх Амаса. Йоав був одягнений у військовий одяг, а на поясі в піхвах був прив’язаний меч. Коли він ступив уперед, меч випав. ⁹Йоав сказав Амасі: «Чи здоровий ти, брате мій?» І правою рукою Йоав ухопив Амасу за бороду, щоб поцілувати його. ¹⁰Амаса не помітив меча в руці Йоава. Йоав ударив його в живіт, і нутрощі його вилилися на землю. Без другого удару Амаса помер. Потім Йоав і його брат Авішай погналися за Шевою, сином Біхрі. ¹¹Один із Йоавових юнаків став біля Амаси й сказав: «Хто за Йоава, хто за Давида — ідіть за Йоавом!» ¹²Амаса лежав, качаючись у своїй крові посеред дороги. Коли той чоловік побачив, що всі воїни зупиняються там, він стягнув Амасу з дороги в поле й накинув на нього одежу, бо кожен, хто проходив повз, зупинявся. ¹³Коли його відтягли з дороги, усі люди пішли за Йоавом, щоб гнатися за Шевою, сином Біхрі. ¹⁴Шева пройшов через усі племена Ізраїлеві до Авел-Бет-Мааху. І всі біхріяни зібралися та теж пішли за ним. ¹⁵Прийшли вони й оточили його в Авел-Бет-Мааху. Насипали облоговий вал проти міста, що стояв навпроти зовнішнього укріплення, а всі воїни Йоава били стіну, щоб її повалити.

¹⁶Тоді мудра жінка покликала з міста: «Слухайте! Слухайте! Скажіть Йоавові: „Підійди сюди, щоб я могла поговорити з тобою“». ¹⁷Коли він підійшов, жінка запитала: «Чи ти Йоав?» «Я», — сказав він. Вона сказала: «Вислухай слова своєї служниці». «Слухаю», — сказав він.

¹⁸Вона сказала: «За давніх часів казали: „Запитай лише поради в Авелі“ — і так вирішувалася справа. ¹⁹Я з-поміж мирних і вірних в Ізраїлі. А ти намагаєшся знищити місто, матір в Ізраїлі. Навіщо поглинати спадщину нашого Отця?» ^a a v19 «Місто-мати» було великим обласним центром, від якого менші міста залежали щодо проводу й захисту.

²⁰Йоав відповів: «Ніколи, ніколи я не поглину й не знищу! ²¹Це не так. Але Шева, син Біхрі, з гір Єфремових, повстав проти царя, проти Давида. Видайте цього одного чоловіка, і я відступлю від міста». Жінка сказала Йоавові: «Його голову перекинуть тобі через стіну».

²²Жінка пішла до всього народу зі своїм мудрим задумом. І відрубали вони голову Шеві, синові Біхрі, і кинули її Йоавові. Він засурмив, і розійшлися вони від міста, кожен до свого дому. А Йоав повернувся до царя в Єрусалим.

²³Йоав очолював усе військо Ізраїлеве, а Беная, син Єгояди, очолював керетян і пелетян. ²⁴Адорам відповідав за примусову працю, Йосафат, син Ахілуда, був літописцем, ²⁵Сева був писарем, а Садок і Авіятар — священниками, ²⁶а Іра яірянин теж був священником Давида.