Звучить п’ята сурма
Безодня відчиняється, і сарана з людськими обличчями п'ять місяців мучить усіх, хто не має печатки нашого Отця; люди шукають смерті й не можуть умерти. Потім двісті мільйонів вершників убивають третину людства. Ті, хто вижив, тримаються своїх ідолів, убивств і крадіжок. Ніщо тут нікого не приводить до покаяння.
9 1П’ятий ангел засурмив, і я побачив зірку, що впала з неба на землю, і було дано їй ключ від колодязя безодні. 2Вона відкрила колодязь безодні, і піднявся дим, наче дим з великої печі; сонце й повітря потьмяніли від диму з того колодязя. 3А з диму вийшла на землю сарана, якій дано владу, як мають земні скорпіони. 4Їй було сказано не шкодити ні земній траві, ні зеленим рослинам, ні деревам, а тільки людям, які не мають печаті нашого Отця на своїх чолах. a a v4 Печать позначає тих, хто належить нашому Отцеві, — те саме запечатування його слуг, описане в сьомому розділі. 5Їй не було дозволено вбивати їх, а тільки мучити п’ять місяців — муки, як від укусу скорпіона, коли він жалить людину. 6У ті дні люди шукатимуть смерті й не знайдуть її, прагнутимуть померти, але смерть утече від них.
7Сарана була подібна до коней, готових до битви; на їхніх головах були вінці, наче золоті, а обличчя їхні — як людські обличчя. 8Волосся в них було, як волосся в жінок, а зуби — як у левів. 9Панцери в них були, наче залізні, а шум їхніх крил — як гуркіт багатьох коней і колісниць, що мчать у бій. 10Хвости в них були подібні до скорпіонів і мали жала; у тих хвостах була сила шкодити людям п’ять місяців. 11Царем над ними — ангел безодні; єврейською його ім’я Погибель, а грецькою — Аполліон. b b v11 Обидва імені означають «Губитель».
12Перше горе минуло; ось, ще два горя мають настати після цього.
13Потім засурмив шостий ангел, і я почув голос від чотирьох рогів золотого жертовника, що перед нашим Отцем, 14який казав шостому ангелові, що мав сурму: «Звільни чотирьох ангелів, зв’язаних біля великої річки Євфрат».
15І були звільнені чотири ангели, приготовані на ту годину, день, місяць і рік, щоб убити третину людства. 16Число кінних військ було двісті мільйонів; я чув їхнє число. 17Ось як я побачив у видінні коней та їхніх вершників: панцери кольору вогню, сапфіру й сірки; голови коней — як голови левів, і з їхніх пащ виходив вогонь, дим і сірка. 18Цими трьома карами була вбита третина людства — вогнем, димом і сіркою, що виходили з їхніх пащ. 19Бо сила коней — у їхніх пащах і хвостах; їхні хвости, подібні до змій, мають голови, якими вони шкодять.
20Решта людства, яка не була вбита цими карами, усе ж не відвернулася від того, що зробили їхні руки, — не перестала поклонятися демонам та ідолам із золота, срібла, бронзи, каменю й дерева, які не можуть ні бачити, ні чути, ні ходити. 21Не покаялися вони й у своїх убивствах, ні в чаклунстві, ні в розпусті, ні в крадіжках.
