Світильник нашого Отця
Розділ про міри й мотиви: вино, що глузує, чесні терези, покупець, який збиває ціну, а потім хизується вигідною угодою, спадок, захоплений зарано. Він визнає, що ніхто не може назвати своє серце чистим, і називає дух людини світильником нашого Отця, що досліджує найглибше всередині.
20 1Вино — насмішник, міцний напій — буян, і кожен, хто хитається від нього, немудрий. 2Жах перед царем — наче рик лева; хто розлючує його, той губить власне життя. 3Честь для людини — уникати сварки, а кожен дурень швидкий до суперечки. 4Лінивий не оре восени; тому в жнива шукає врожаю й не знаходить нічого. 5Задуми людського серця — глибокі води, але розумний черпає їх. 6Багато хто проголошує свою віддану любов, але вірного — хто знайде? 7Праведні ходять у своїй непорочності; блаженні їхні діти після них! 8Цар, що сидить на престолі суду, своїми очима відвіює все зло. 9Хто може сказати: «Я зберіг своє серце чистим; я очищений від свого гріха»? 10Неоднакові гирі та неоднакові міри — наш Отець ненавидить і те, і те. 11Навіть дитину пізнають з її вчинків, із того, чи поведінка її чиста та праведна. 12Вухо, що чує, і око, що бачить, — наш Отець створив і те, і те. 13Не люби сну, щоб не збідніти; розплющ очі — і матимеш удосталь хліба. 14«Нікчемне, нікчемне!» — каже покупець, а потім іде й вихваляється своєю покупкою. 15Є золото й безліч коштовностей, але вуста, що промовляють знання, — рідкісний скарб. 16Візьми одяг того, хто поручився за чужинця; тримай його в заставу, коли він ручається за чужоземців. 17Хліб, здобутий обманом, солодкий на смак, але потім вуста повні жорстви. 18Задуми утверджуються порадою; тож веди війну лише з мудрим керівництвом. 19Пліткар видає таємницю; тож не водися з базікою. 20Хто проклинає свого батька чи матір — його світильник згасне в найглибшій темряві. 21Спадщина, здобута надто швидко спочатку, не буде благословенна наприкінці. 22Не кажи: «Я відплачу злом за зло». Чекай на нашого Отця, і він визволить тебе. 23Наш Отець ненавидить неоднакові гирі, а нечесні терези — недобрі. 24Кроки людини спрямовує наш Отець; як же тоді хтось може зрозуміти власну дорогу? 25Це пастка — необачно присвятити щось і лише потім передумати щодо обітниці. 26Мудрий цар відвіює нечестивих і проганяє по них молотарське колесо. 27Дух людський — світильник нашого Отця, що досліджує все найпотаємніше. 28Віддана любов і вірність бережуть царя; відданою любов’ю тримається його престол. 29Слава молодих — їхня сила, а окраса старих — сивина. 30Рани від ударів відмивають зло, а побої очищають найпотаємніше нутро.