Дванадцятеро посланих
Дванадцятьох названо поіменно й послано без грошей і без змінного одягу до міст, які можуть зачинити перед ними двері. Ісус прямо каже про бичування, суди й родини, що повстануть одні на одних. Та жоден горобець не впаде без Отця, і навіть волосся їхнє пораховане.
10 1Ісус покликав своїх дванадцятьох учнів і дав їм владу над нечистими духами, щоб виганяти їх та зцілювати всяку хворобу і всяку недугу. 2А ось імена дванадцятьох апостолів: перший — Симон, якого звуть Петром, і Андрій, його брат; Яків, син Зеведеїв, та Іван, його брат; 3Филип і Вартоломій; Хома і Матвій, збирач податків; Яків, син Алфеїв, і Тадей; 4Симон Зилот і Юда Іскаріот, який і зрадив його.
5Цих дванадцятьох Ісус послав, наказавши їм: «Не йдіть до язичницьких країв і не входьте до самарянського міста. 6Ідіть радше до загублених овець дому Ізраїлевого. 7Ідучи, звіщайте: „Наблизилося Царство нашого Отця“. a a v7 «Царство нашого Отця» замінює звичніший вислів «Царство Небесне», який Матвій уживає протягом усього свого Євангелія. Обидва вислови називають одну й ту саму дійсність — владарювання нашого Отця, що вривається у світ. 8Зцілюйте хворих, воскрешайте мертвих, очищайте прокажених, виганяйте демонів. Даром отримали — даром давайте. 9Не беріть ні золота, ні срібла, ні міді до своїх поясів. 10Ні торби в дорогу, ні другої сорочки, ні сандалів, ні палиці, бо робітник заслуговує на свою поживу. 11У яке б місто чи село ви не ввійшли, дізнайтеся, хто там достойний, і залишайтеся в нього, доки не підете далі. 12Входячи в дім, привітайте його. 13Якщо дім достойний, нехай зійде на нього ваш мир; якщо ж ні, нехай ваш мир повернеться до вас. 14А якщо хтось не прийме вас і не послухає ваших слів, то, виходячи з того дому чи міста, обтрусіть порох зі своїх ніг. 15Істинно кажу вам: Содомові й Гоморрі легше буде в день суду, ніж тому місту.
16Ось Я посилаю вас, наче овець поміж вовків; тож будьте мудрі, як змії, і невинні, як голуби. 17Стережіться людей, бо вони видаватимуть вас до судів і битимуть вас у своїх синагогах. 18Через Мене поведуть вас до правителів і царів на свідчення їм та язичникам. 19Коли ж видаватимуть вас, не турбуйтеся, що́ казати чи я́к, бо що казати, буде дано вам тієї години, 20бо не ви будете говорити, а Дух вашого Отця говоритиме через вас.
21Брат видасть брата на смерть, а батько — свою дитину; і повстануть діти проти батьків та стратять їх. 22І всі ненавидітимуть вас через Моє ім’я, але хто витримає до кінця, той буде спасенний. 23Коли ж переслідуватимуть вас в одному місті, тікайте до іншого. Істинно кажу вам: не обійдете міст Ізраїлевих, доки не прийде Син Людський.
24Учень не вищий за свого вчителя, і слуга не вищий за свого пана. 25Досить учневі стати, як його вчитель, а слузі — як його пан. Якщо господаря дому назвали Вельзевулом, то наскільки більше його домашніх!
26Тож не бійтеся їх. Немає нічого прихованого, що не відкриється, ні таємного, що не стане відомим. 27Що Я кажу вам у темряві, кажіть при світлі дня; і що шепочуть вам на вухо, звіщайте з дахів. 28І не бійтеся тих, хто вбиває тіло, але душі вбити не може; бійтеся радше Того, Хто може і душу, і тіло погубити в геєні.
29Хіба не два горобці продаються за гріш? Та жоден із них не впаде на землю без вашого Отця. 30А на вашій голові навіть усе волосся полічене. 31Тож не бійтеся: ви дорожчі за багатьох горобців.
32Отже, кожного, хто визнає Мене перед людьми, визнаю й Я перед моїм Отцем на небесах. 33А хто зречеться Мене перед людьми, того зречуся й Я перед моїм Отцем на небесах.
34Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю; не мир прийшов Я принести, а меч. 35Бо Я прийшов настроїти чоловіка проти його батька, дочку — проти її матері, невістку — проти її свекрухи, 36і ворогами чоловіка стануть його власні домашні. 37Хто любить батька чи матір більше за Мене, той недостойний Мене; і хто любить сина чи дочку більше за Мене, той недостойний Мене. 38І хто не бере свого хреста та не йде за Мною, той недостойний Мене. 39Хто знайде своє життя, той згубить його, а хто згубить своє життя заради Мене, той знайде його.
40Хто приймає вас, той приймає Мене, а хто приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене. 41Хто приймає пророка як пророка, той одержить пророчу нагороду, а хто приймає праведника як праведника, той одержить нагороду праведника. 42І хто дасть хоч би кухоль холодної води одному з цих малих тому, що він Мій учень, — істинно кажу вам, той нізащо не втратить своєї нагороди.»