Левит 23

23 ¹Наш Отець промовив до Мойсея, кажучи:

²«Скажи ізраїльтянам і промов до них: мої встановлені свята, які ви маєте проголошувати святими зібраннями, — ось мої встановлені свята.

³«Шість днів можна виконувати роботу, а сьомий день — субота повного спочинку, святе зібрання; не робіть жодної роботи. Це моя субота, де б ви не жили.

Пасха та Опрісноки

⁴«Ось мої встановлені свята, святі зібрання, які ви маєте проголошувати у призначений для них час. ⁵Першого місяця, чотирнадцятого дня місяця надвечір, — моя Пасха. ⁶А п’ятнадцятого дня того місяця — моє свято Опрісноків; сім днів їжте прісний хліб. ⁷Першого дня влаштуйте святе зібрання; не виконуйте жодної звичної роботи. ⁸Сім днів приносьте мені вогняну жертву. Сьомого дня — святе зібрання; не виконуйте жодної звичної роботи.»

Свято первоплодів

⁹Наш Отець промовив до Мойсея, кажучи:

¹⁰«Скажи ізраїльтянам і промов до них: коли ввійдете в землю, яку я даю вам, і будете жати її врожай, принесіть священникові сніп первоплоду вашого врожаю. ¹¹Він колихатиме сніп переді мною, щоб ви були прийняті; священник колихатиме його наступного дня після суботи. ^a a v11 Перший сніп урожаю, що його колихали наступного дня після суботи, вказує наперед на Ісуса, воскреслого першого дня тижня як первоплід усіх, хто воскресне до нового життя. ¹²Того дня, коли колихатимете сніп, принесіть мені однорічне ягня чоловічої статі без вади як цілопалення, ¹³разом із його хлібним приношенням — близько чотирьох кварт пшеничного борошна, змішаного з олією, вогняна жертва мені, приємні пахощі, — і його жертвою узливання, близько кварти вина. ¹⁴Не їжте ні хліба, ні підсмаженого зерна, ні свіжого зерна до цього самого дня, доки не принесете приношення вашому Отцеві. Це вічна постанова для всіх ваших поколінь, де б ви не жили.

Свято тижнів

¹⁵«Відлічіть сім повних тижнів від наступного дня після суботи, від дня, коли ви принесли сніп колихання. ¹⁶Відлічіть п’ятдесят днів, до наступного дня після сьомої суботи, а тоді принесіть мені нове хлібне приношення. ^b b v16 Відлік п’ятдесяти днів від первоплодів визначає свято, яке згодом назвали П’ятдесятницею, — день, коли наш Отець вилив Святого Духа на зібраних своїх дітей. ¹⁷Із ваших домівок принесіть два хліби з пшеничного борошна, близько чотирьох кварт, спечені на заквасці, як жертву колихання первоплодів мені. ¹⁸Разом із хлібом принесіть семеро однорічних ягнят без вади, одного молодого бичка і двох баранів. Це цілопалення мені з їхніми хлібними приношеннями та жертвами узливання — вогняна жертва, приємні пахощі мені. ¹⁹Принесіть одного козла як жертву за гріх і двох однорічних ягнят чоловічої статі як мирну жертву. ²⁰Священник колихатиме їх разом із хлібом первоплодів і двома ягнятами як жертву колихання переді мною. Вони святі мені, для священника. ²¹Проголосіть цього самого дня святе зібрання і не виконуйте жодної звичної роботи. Це вічна постанова, де б ви не жили, з покоління в покоління.

²²«Не вижинайте дочиста країв вашого поля й не збирайте колосків, що залишилися, коли жнете вашу землю. Залиште їх для вбогого та чужинця. Я — ваш Отець.»

Свято сурм

²³Наш Отець промовив до Мойсея, кажучи:

²⁴«Скажи ізраїльтянам: першого дня сьомого місяця справляйте день повного спочинку, пам’ять сурмлення, святе зібрання. ²⁵Не виконуйте жодної звичної роботи; принесіть мені вогняну жертву.»

День примирення

²⁶Наш Отець промовив до Мойсея, кажучи:

²⁷«Десятого дня цього сьомого місяця — День примирення; влаштуйте святе зібрання, упокорюйте себе і принесіть мені вогняну жертву. ^c c v27 Упокорюйте себе: у День примирення це означало піст і стримання від усякої звичної роботи чи втіхи. ²⁸Не виконуйте жодної роботи саме того дня, бо це День примирення, щоб примирити вас переді мною, вашим Отцем. ²⁹Кожен, хто не впокорить себе саме того дня, буде вигублений зі свого народу. ³⁰А кожного, хто виконуватиме будь-яку роботу саме того дня, я вигублю того з-поміж його народу. ³¹Не виконуйте жодної роботи — це вічна постанова, з покоління в покоління, де б ви не жили. ³²Це субота повного спочинку для вас; упокорюйте себе. Від вечора дев’ятого дня місяця до наступного вечора святкуйте вашу суботу.»

Свято Наметів

³³Наш Отець промовив до Мойсея, кажучи:

³⁴«Скажи ізраїльтянам: п’ятнадцятого дня цього сьомого місяця починається моє свято Наметів, що триває сім днів. ³⁵Першого дня — святе зібрання. Не виконуйте жодної звичної роботи. ³⁶Сім днів приносьте мені вогняні жертви. Восьмого дня влаштуйте святе зібрання і принесіть мені вогняну жертву — урочисті збори. Не виконуйте жодної звичної роботи.

³⁷«Ось мої встановлені свята, які ви маєте проголошувати святими зібраннями, приносячи мені вогняні жертви — цілопалення і хлібне приношення, жертву та жертви узливання, — кожне свого дня, ³⁸окрім моїх субот, окрім ваших дарів, усіх ваших обітних приношень і всіх ваших добровільних приношень, які ви даєте мені.

³⁹Отже, п’ятнадцятого дня сьомого місяця, коли зберете плоди землі, святкуйте моє свято сім днів: першого дня — повний спочинок, восьмого дня — повний спочинок. ⁴⁰Першого дня візьміть плоди величних дерев, пальмове віття, гілки з густим листям та річкові верби і радійте переді мною, вашим Отцем, сім днів. ⁴¹Святкуйте його як моє свято сім днів щороку, це вічна постанова для ваших поколінь; святкуйте його сьомого місяця. ⁴²Живіть у наметах сім днів; кожен корінний ізраїльтянин має жити в наметах, ⁴³щоб ваші нащадки знали, що я оселяв ізраїльтян у наметах, коли вивів їх з Єгипту. Я — ваш Отець.»

⁴⁴Так Мойсей оголосив ізраїльтянам встановлені свята нашого Отця.