Левит 22

22 ¹Потім наш Отець сказав Мойсеєві:

²«Скажи Ааронові та його синам, щоб обережно поводилися зі святими приношеннями, які народ Ізраїлю присвячує мені, аби не осквернили мого святого імені. Я — ваш Отець.

³«Скажи їм: У кожному поколінні кожен із ваших нащадків, хто нечистий і наближається до святих приношень, які народ Ізраїлю присвячує мені, буде відлучений від мене. Я — ваш Отець.

⁴«Жоден нащадок Аарона, який має шкірну хворобу чи виділення, не може їсти святих приношень, доки не очиститься. Той, хто торкнеться чогось нечистого від мертвого тіла, або чоловік, у якого сталося виливання сімені, ⁵або хто торкнеться будь-якої плазуючої істоти, що робить його нечистим, або людини, яка робить його нечистим, хоч би яка була його нечистота. ⁶Хто торкнеться цього, буде нечистий до вечора й не може їсти святих приношень, якщо не обмиє свого тіла водою. ⁷Коли зайде сонце, він стане чистим; тоді зможе їсти святі приношення, бо це його їжа. ⁸Він не повинен їсти нічого мертвого чи розтерзаного дикими звірами, бо це робить його нечистим. Я — ваш Отець. ⁹Священники повинні дотримуватися моїх настанов, інакше понесуть провину й помруть за те, що зневажили їх. Я — ваш Отець, який освячує їх.

¹⁰«Жоден чужинець не може їсти святого приношення; ні гість, ні найманий робітник священника не можуть його їсти. ¹¹Але якщо священник купить раба за свої гроші, той раб зможе його їсти; і народжені в домі священника можуть їсти його їжу. ¹²Якщо дочка священника вийде заміж за чоловіка не зі священницького роду, вона не може їсти святих приношень. ¹³Але якщо дочка священника овдовіє або розлучиться, не має дитини й повернеться в дім свого батька, як замолоду, вона може їсти їжу свого батька. Жоден чужинець не може її їсти.

¹⁴«Кожен, хто з’їсть святе приношення помилково, повинен додати п’яту частину його вартості й віддати священникові. ¹⁵Священники не повинні осквернювати святих приношень, які народ Ізраїлю приносить мені, ¹⁶і накликати на них провину, що вимагає відшкодування, коли вони їдять свої святі приношення. Бо я — ваш Отець, який освячує їх.»

Приношення, гідні Отця

¹⁷Потім наш Отець сказав Мойсеєві:

¹⁸«Скажи Ааронові, його синам та всім ізраїльтянам: Коли хтось із вас — корінний житель чи чужинець, який живе в Ізраїлі, — приносить мені цілопалення, щоб виконати обітницю чи як добровільний дар. ¹⁹Принесіть самця без вади з великої худоби, овець чи кіз, щоб його було прийнято за вас. ²⁰Не приносьте нічого з вадою, бо воно не буде прийняте за вас. ²¹Коли хтось приносить мені мирну жертву з великої худоби чи з отари, щоб виконати особливу обітницю або як добровільну пожертву, вона має бути бездоганною, щоб її прийняли, — жодної вади в ній. ²²Не приносьте мені нічого сліпого, зламаного, покаліченого, укритого бородавками, струпуватого чи гнійного. Не кладіть нічого з цього на жертовник як жертву їжі мені. ²³Вола чи вівцю, спотворену або недорозвинену, ви можете принести як добровільну пожертву, але для обітниці її не буде прийнято. ²⁴Не приносьте мені тварини, у якої яєчка забиті, роздавлені, вирвані чи відрізані. Не робіть цього у своїй землі. ²⁵Не приймайте таких тварин від чужинця, щоб принести як їжу вашого Отця, бо вони спотворені й мають ваду, — їх не буде прийнято за вас.» ^a a v25 Приношення називають Божою «їжею» як образний вислів — наш Отець не потребує нічого, але приймає поклоніння, яке виражає цей дар.

²⁶Потім наш Отець сказав Мойсеєві:

²⁷«Коли народиться теля, ягня чи козеня, воно сім днів залишається зі своєю матір’ю; а від восьмого дня й далі його можна приймати як жертву їжі мені. ²⁸Не ріжте корови чи вівці та її малятка того самого дня.

²⁹«Коли приноситимете мені жертву подяки, приносьте її так, щоб вас було прийнято. ³⁰Її треба з’їсти того самого дня; не залишайте нічого з неї до ранку. Я — ваш Отець.

³¹«Дотримуйтеся моїх заповідей і виконуйте їх. Я — ваш Отець. ³²Не оскверняйте мого святого імені; я маю бути вшанований як святий серед ізраїльтян. Я — ваш Отець, який освячує вас, ³³і який вивів вас із Єгипту, щоб бути вашим Отцем. Я — ваш Отець.»