Йов 18

18 ¹Тоді відповів Білдад шухасянин: ²«Доки ти полюватимеш за словами? Прояви розсудливість, і тоді ми зможемо поговорити. ³Чому до нас ставляться, мов до худоби, вважають нас дурними у твоїх очах? ⁴Ти, що роздираєш себе на шматки у своєму гніві,— чи має земля бути покинута заради тебе, чи скеля зрушити зі свого місця? ⁵Так, світло нечестивого гасне, і полум’я його вогню темніє. ⁶Світло темніє в його наметі, і світильник над ним гасне. ⁷Його впевнені кроки вкорочуються, і власні задуми валять його з ніг. ⁸Його власні ноги заводять його в сіть, і він ступає просто в її тенета. ⁹Пастка хапає його за п’яту; сильце міцно тримає його. ¹⁰Зашморг прихований для нього в землі, і пастка чигає на його стежці. ¹¹Жахи лякають його звідусіль і женуться за ним по п’ятах. ¹²Сила його виснажується від голоду, і лихо стоїть напоготові до його падіння. ¹³Воно пожирає шматки його шкіри; первісток смерті пожирає його кінцівки. ^a a v13 «Первісток смерті» — це поетичний вислів на позначення смертельної, виснажливої хвороби, найгубнішого знаряддя смерті. ¹⁴Його виривають з безпеки його намету і женуть до царя жахів. ¹⁵Вогонь оселяється в його наметі, що вже не його; палаюча сірка розсипана над його домівкою. ¹⁶Його коріння висихає внизу, а гілки його в’януть угорі. ¹⁷Пам’ять про нього гине із землі, і немає йому імені на вулицях. ¹⁸Його женуть зі світла в темряву і виганяють зі світу. ¹⁹Він не лишає ні нащадка, ні потомка серед свого народу, нікого, хто вцілів би там, де він колись жив. ²⁰Ті, що на заході, жахаються його долі, а тих, що на сході, охоплює жах. ²¹Напевно, саме таке стається з оселями нечестивих, з місцем того, хто не знає Бога».