Єремія 19

19 ¹Ось що сказав наш Отець: піди й купи в гончаря глиняний глек та візьми кількох зі старійшин народу й кількох зі старійшин священників, ²і вийди в долину Бен-Гіннома, що при вході до Череп’яної брами, і проголоси там слова, які я скажу тобі. ^a a v2 Череп’я — це уламок розбитого глиняного посуду; браму назвали так через череп’я, яке викидали поблизу.

³Скажи: почуйте слово нашого Отця, царі Юди та мешканці Єрусалима. Ось що каже Отець небесних військ, Отець Ізраїля: дивіться, я наводжу на це місце таке лихо, що в кожного, хто про нього почує, задзвенить у вухах. ⁴Бо вони покинули мене й зробили це місце чужим, кадячи тут іншим богам, яких не знали ні вони, ні їхні предки, ні царі Юди, і бо наповнили це місце невинною кров’ю. ⁵Вони збудували висоти Ваалові, щоб палити своїх синів у вогні як всепалення Ваалові, — чого я ніколи не наказував і не велів, і що навіть на думку мені не спадало. ⁶Тож ось надходять дні, — каже наш Отець, — коли це місце вже не зватимуть ані Тофетом, ані долиною Бен-Гіннома, а долиною Різанини. ⁷На цьому місці я виллю задуми Юди та Єрусалима, зроблю так, що вони впадуть від меча перед своїми ворогами, від руки тих, хто шукає їхнього життя. А їхні трупи віддам на поживу птахам небесним і звірам земним. ^b b v7 Слово, перекладене тут як «виллю», звучить подібно до слова на позначення глиняного глека, який ніс Єремія, — спорожнений глек зображує спорожнені задуми Юди. ⁸Я зроблю це місто жахіттям, посміховиськом; усякий, хто проходитиме повз, жахнеться й засвище над усіма його ранами. ⁹Я змушу їх їсти тіло своїх синів і дочок, і кожен їстиме тіло свого ближнього в облозі та скруті, якими їхні вороги й ті, хто шукає їхнього життя, тіснитимуть їх.

¹⁰Тоді розбий глек на очах у тих, хто піде з тобою,

¹¹і скажи їм: ось що каже Отець небесних військ: так само я розіб’ю цей народ і це місто, як розбивають гончарний посуд, що його вже ніколи не можна полагодити. І ховатимуть у Тофеті, бо не буде іншого місця для поховання. ¹²Так я вчиню з цим місцем і з його мешканцями, — каже наш Отець, — і зроблю це місто подібним до Тофета. ¹³Доми Єрусалима й доми царів Юди стануть нечистими, як Тофет, — усі доми, на дахах яких кадили всьому небесному воїнству й виливали литі жертви іншим богам.

¹⁴Єремія повернувся з Тофета, куди наш Отець послав його пророкувати, став у дворі дому нашого Отця й сказав усьому народові:

¹⁵Ось що каже Отець небесних військ, наш Отець Ізраїля: ось я наводжу на це місто й на всі його поселення все лихо, яке прорік проти нього, бо вони затялися й не схотіли слухати моїх слів.