Ридайте, кораблі Таршіша
Пристані Тиру більше немає, і його торговим партнерам велено голосити; купці, що вінчали царів і зробили море ринком, замовкають. Наш Отець це задумав, щоб принизити всяку славну пиху. Його пізніші заробітки стають святими.
23 1Пророцтво про Тир: Ридайте, кораблі Таршіша, бо ваша гавань зруйнована, не лишилось ні дому, ні пристані. Із землі Кіпру звістка дійшла до них. 2Замовкніть, мешканці узбережжя, купці Сидону, чиї посланці перепливають море. 3По великих водах приходило зерно Шіхору, врожай Нілу — ось був її прибуток; і стала вона торговищем народів. 4Соромся, Сидоне, бо море заговорило, твердиня морська, кажучи: «Я не мучилася пологами й не народжувала, не вирощувала юнаків і не виховувала дівчат.» 5Коли звістка дійде до Єгипту, вони корчитимуться в муках від звістки про Тир. 6Переправляйтеся до Таршіша; ридайте, мешканці узбережжя. 7Чи це ваше радісне місто, чиї початки сягають давніх часів, чиї ноги понесли його оселитися в далеких краях? 8Хто задумав це проти Тиру, що роздавав корони, чиї купці були князями, чиї торговці були шановані на землі? 9Отець небесних воїнств задумав це — щоб осквернити всю славну пиху, щоб упокорити всіх шанованих на землі. 10Розлийся по своїй землі, наче Ніл, дочко Таршіша; немає більше гавані. 11Простягнув він руку свою над морем; сколихнув царства. Наш Отець дав наказ про Ханаан — зруйнувати його твердині.
12Він сказав: «Ти більше не радітимеш, збезчещена діво, дочко Сидону. Устань, переправся до Кіпру; навіть там не знайдеш спокою.»
13Погляньте на землю вавилонян! Ось народ, якого вже немає; Ассирія віддала її створінням пустелі. Звели вони свої облогові вежі, оголили її палаци до тла, обернули її на руїну. a a v13 Єврейською: халдеї — панівний народ стародавнього Вавилону. 14Ридайте, кораблі Таршіша, бо ваша твердиня зруйнована. 15Того дня Тир буде забутий на сімдесят років, як вік одного царя. А наприкінці сімдесяти років доля Тиру буде, як пісня блудниці: 16«Візьми арфу, обійди місто, забута блуднице; грай солодко, співай багато пісень, щоб про тебе згадали.» 17Наприкінці сімдесяти років наш Отець зверне увагу свою на Тир, і повернеться Тир до своєї плати, блудячи з усіма царствами світу по всій землі. 18Але прибуток його і плата його стануть святинею для нашого Отця. Не будуть вони складені чи накопичені; прибуток його піде тим, хто живе перед нашим Отцем, на вдосталь їжі та добру одежу.