Спустошена земля
Наш Отець оголює землю; суд падає на всіх однаково — священика й народ, позикодавця й позичальника, — бо вічний завіт порушено. Музика стихає, брама лежить у руїнах, земля хитається, мов п'яна. Пісні лунають із далеких країв, але пророк каже, що він марніє.
24 1Ось наш Отець спустошує землю й робить її порожньою; він викривлює її поверхню та розсіює її мешканців. 2І буде однаково народові, як і священникові, рабові, як і його панові, служниці, як і її пані, покупцеві, як і продавцеві, позикодавцеві, як і позичальникові, кредиторові, як і боржникові. 3Земля буде вщент спустошена і цілком пограбована, бо наш Отець промовив це слово.
4Земля сумує і в’яне; світ марніє і в’яне; величні на землі марніють. 5Земля осквернена під своїми мешканцями, бо вони знехтували настанови, порушили устав і зламали вічний заповіт. 6Тому прокляття пожирає землю, і ті, хто живе на ній, несуть свою провину; тому мешканці землі згорають дотла, і мало людей залишається. 7Молоде вино сумує, виноградна лоза слабне; усі веселуни зітхають. 8Втихла радість бубнів, замовк галас гульвіс, втихла радість ліри. 9Уже не п’ють вина з піснею; міцний напій гіркне для тих, хто його п’є. 10Місто хаосу зруйноване; кожен дім замкнений, і немає входу. 11На вулицях лемент за вином; усяка радість потемніла, веселощі землі прогнані. 12Лише спустошення зосталося в місті; брама розбита на руїни. 13Бо так буде по всій землі, серед народів: як оливкове дерево, обтрушене дочиста, як грона, що зосталися після збору винограду. a a v13 Оливкові дерева збирали, обтрушуючи гілки, — лише кілька розкиданих оливок завжди залишалося, що зображує крихітний уцілілий останок.
14Вони підносять свої голоси, радісно співають; про велич нашого Отця вони голосно вигукують із заходу. 15Тому на сході віддавайте славу нашому Отцеві; на берегах моря прославляйте ім’я нашого Отця, Бога Ізраїлевого. 16Від країв землі ми чуємо пісні: «Слава Праведному!» Але я сказав: «Я гину, я гину — горе мені! Зрадники зраджують; зрадою зрадники зраджують.»
17Жах, і яма, і пастка на тобі, хто живеш на землі! 18Хто втікатиме від звуку жаху, упаде в яму, а хто вибереться з ями, потрапить у пастку. Бо відчинилися вікна небес, і основи землі тремтять. 19Земля вся розламана, земля роздерта, земля сильно хитається. 20Земля хитається, як п’яний, вона гойдається, як курінь; її бунт тяжко лежить на ній, і вона падає й більше не підведеться.
21Того дня наш Отець покарає воїнство висот на висотах і царів землі на землі. 22Їх зберуть докупи, як в’язнів, у яму; їх замкнуть у темниці, і через багато днів вони будуть покарані. 23Тоді місяць засоромиться, і сонце буде осоромлене, бо Отець небесних воїнств царює на горі Сіон і в Єрусалимі, і перед його старійшинами сяє його слава.