Повторення Закону 3

3 ¹Ми повернули й пішли дорогою до Башану, а Оґ, цар Башану, з усім своїм народом вийшов, щоб битися з нами при Едреї.

²А наш Отець сказав мені: «Не бійся його, бо я віддав тобі його, увесь його народ і його землю; вчини з ним так, як ти вчинив із Сигоном, царем аморейським, що жив у Хешбоні.»

³Тож наш Отець віддав нам і Оґа, царя Башану, з усім його народом, і ми розбили їх, не лишивши нікого, хто вцілів. ⁴Того часу ми захопили всі його міста — усі шістдесят, жодного не минули — увесь край Арґову, царство Оґа в Башані. ⁵Усі ці міста були укріплені високими мурами та брамами із засувами, окрім дуже багатьох сіл без мурів. ⁶Ми віддали їх на знищення, як і Сигона, царя Хешбону, прирікаючи на знищення кожне місто — його чоловіків, жінок і дітей. ⁷А всю худобу й награбоване з міст ми забрали собі як здобич. ⁸Тож того часу ми відібрали землю в цих двох аморейських царів по той бік Йордану, від долини Арнону аж до гори Хермон. ⁹(сидоняни називають Хермон Сиріоном, а аморейці звуть його Сеніром), ¹⁰усі міста рівнини, увесь Ґілеад, увесь Башан аж до Салхи та Едреї — міста царства Оґа в Башані. ¹¹(Лише Оґ, цар Башану, зостався з решти рефаїмів. Його ложе було залізним ложем; хіба воно не в Раббі аммонітян? Воно було завдовжки близько тринадцяти з половиною футів і завширшки шість футів.). ^a a v11 Рефаїми були легендарним родом велетенських воїнів, що колись жили в Ханаані.

Поділ землі на схід від Йордану

¹²Цю землю ми взяли тоді: від Ароеру на краю долини Арнону, разом із половиною нагір’я Ґілеаду та його містами, я віддав рувимлянам і ґадянам. ¹³Решту Ґілеаду й увесь Башан — царство Оґа — я віддав половині племені Манасії: увесь край Арґову. (Увесь той край Башану називався землею рефаїмів. ¹⁴Яір, син Манасії, узяв увесь край Арґову аж до межі ґешуритів та маахатитів і назвав Башан своїм іменем, Хаввот-Яір, аж до сьогодні.). ¹⁵А Махірові я віддав Ґілеад. ¹⁶Рувимлянам і ґадянам я віддав від Ґілеаду до долини Арнону — середина її за межу — аж до річки Яввок, межі аммонітян. ¹⁷А також Араву, межею якої є Йордан, від Кінерету до моря Арави (Мертвого моря), під схилами Пізги, на схід.

¹⁸Того часу я наказав вам: «Ваш Отець дав вам цю землю у володіння; усі ваші воїни мусять переправитися озброєними попереду ваших братів, ізраїльтян. ¹⁹Лише ваші дружини, діти та худоба — я знаю, що у вас багато худоби — нехай зостануться в містах, які я дав вам, ²⁰аж доки наш Отець не дасть спокою вашим братам, як дав вам, і вони теж не візьмуть землю, яку ваш Отець дає їм по той бік Йордану. Тоді кожен із вас повернеться до володіння, яке я дав вам.»

²¹Тоді я наказав Ісусові Навину: «Твої власні очі бачили все, що твій Отець учинив цим двом царям. Так само вчинить твій Отець усім царствам, до яких ти переходиш.

Не бійся — він воює за тебе

²²Не бійся їх, бо твій Отець сам воює за тебе.»

²³І благав я нашого Отця того часу, кажучи: ²⁴«Мій Владико Отче, ти почав показувати своєму слузі свою велич і міцну руку. Який бог на небі чи на землі може чинити діла й могутні вчинки, подібні до твоїх? ²⁵Дозволь мені, прошу, перейти та побачити ту добру землю по той бік Йордану, це прекрасне нагір’я і Ливан.»

²⁶Але наш Отець розгнівався на мене через вас і не хотів слухати мене; наш Отець сказав мені: «Досить! Не говори мені більше про це. ²⁷Зійди на вершину Пізги, зведи очі на захід, північ, південь і схід, і подивися своїми власними очима, бо ти не перейдеш цього Йордану. ²⁸Але настанови Ісуса Навина, підбадьор і зміцни його, бо він перейде попереду цього народу й дасть їм у спадок землю, яку ти побачиш.»

²⁹Тож ми зосталися в долині навпроти Бет-Пеору.