2 Послання до Тимофія 1

1 ¹Павло, апостол Христа Ісуса з волі нашого Отця, за обітницею життя в Христі Ісусі, ²Тимофієві, моїй улюбленій дитині: благодать, милість і мир від нашого Отця та Христа Ісуса, Господа нашого.

Роздмухуй полум’я, яке дав тобі наш Отець

³Дякую нашому Отцеві, якому служу з чистим сумлінням, як і мої предки, постійно згадуючи тебе у своїх молитвах, уночі та вдень. ⁴Згадуючи твої сльози, я прагну побачити тебе, щоб сповнитися радістю. ⁵Пригадую твою щиру віру, що жила спершу у твоїй бабусі Лоїді та матері Евникії, а тепер, переконаний, живе й у тобі.

⁶Тому нагадую тобі роздмухувати полум’я дару нашого Отця, що в тобі через покладання моїх рук. ⁷Бо наш Отець дав нам не духа страху, а Духа сили, любові й стриманості. ⁸Тож не соромся свідчення нашого Господа, ні мене, його в’язня, а разом страждай за Євангелію силою нашого Отця. ⁹Він спас і покликав нас святим покликанням не за наші діла, а за своїм власним задумом і благодаттю, даною нам у Христі Ісусі ще перед початком часів, ¹⁰а тепер виявленою через з’явлення нашого Спасителя Христа Ісуса, який знищив смерть і освітив життя та безсмертя через Євангелію. ¹¹Для цієї Євангелії я був поставлений проповідником, апостолом і вчителем. ¹²Ось чому я так страждаю. Але не соромлюся, бо знаю, в кого повірив, і переконаний, що він може зберегти доручене мені до того дня, коли повернеться.

¹³Тримайся взірця здорових слів, які почув від мене, у вірі та любові в Христі Ісусі. ¹⁴Бережи добрий скарб, довірений тобі, через Святого Духа, що живе в нас.

¹⁵Ти знаєш це: усі в провінції Азія відвернулися від мене, зокрема Фігел і Гермоген. ¹⁶Нехай наш Господь Ісус дарує милість домові Онисифора, бо він часто підбадьорював мене й не соромився моїх кайданів. ¹⁷Навпаки, прибувши до Рима, він ревно шукав мене, аж поки не знайшов. ¹⁸Нехай наш Господь Ісус дасть, щоб він знайшов милість від Господа того дня. Ти добре знаєш, як багато він послужив в Ефесі.