Служіння панам як братам
Настанови рабам, а потім портрет учителів, які вважають побожність способом наживи. Справжній здобуток — це задоволеність, а жадоба грошей декого проколола наскрізь. Павло доручає Тимофієві провадити добрий бій і наказує багатим покладати надію на нашого Отця, а не на багатство.
6 1Усі, хто під ярмом рабства, нехай вважають своїх панів гідними повної пошани, щоб ім’я нашого Отця та вчення не зневажали. 2А ті, хто має віруючих панів, нехай не зневажають їх за те, що вони брати; навпаки, нехай служать краще, бо ті, хто отримує користь, — віруючі, щиро любі. Цього навчай і до цього заклика́й.
Лжевчення приносить гіркий плід
3Якщо хтось навчає інакше, не погоджуючись зі здоровими словами нашого Господа Ісуса Христа та із вченням, що відповідає побожності, 4той загордів, нічого не знаючи, але хворий на одержимість суперечками та словесними баталіями, які породжують заздрість, чвари, наклепи й лихі підозри, 5та постійні сварки між людьми із зіпсованим розумом, позбавленими істини, які вважають побожність способом наживи.
6А побожність разом із вдоволенням — великий прибуток, 7бо ми нічого не принесли у світ і нічого не можемо винести з нього. 8Та коли маємо їжу й одяг, тим і будемо вдоволені. 9А ті, хто прагне збагатитися, впадають у спокусу, у пастку та в численні безглузді й шкідливі бажання, які занурюють людей у погибель і руйнування. 10Любов до грошей — корінь усякого зла; прагнучи їх, деякі збилися з віри й пронизали себе багатьма болями.
Веди добру боротьбу віри
11А ти, чоловіче нашого Отця, тікай від усього цього. Прагни праведності, побожності, віри, любові, терпіння та лагідності. a a v11 «Чоловік нашого Отця» передає вислів, що інші Біблії подають як «чоловік Божий», — називаючи Тимофія тим, хто належить Отцеві, а не просто далекому божеству. 12Веди добру боротьбу віри; ухопися за вічне життя, до якого ти був покликаний і про яке склав добре визнання перед багатьма свідками. 13Наказую тобі перед нашим Отцем, який дає життя всьому, і перед Христом Ісусом, який засвідчив добре визнання перед Понтієм Пилатом, b b v13 «Добрим визнанням» Ісуса перед Пилатом було його сміливе проголошення, що він цар і прийшов, щоб свідчити про істину (див. Івана 18:33–37). 14щоб ти зберіг заповідь чистою й бездоганною до з’явлення нашого Господа Ісуса Христа, 15яке у належний час явить блаженний і єдиний Володар, Цар царів і Господь панів. 16Він один безсмертний, живе у неприступному світлі, якого ніхто з людей не бачив і бачити не може. Йому честь і вічна влада. Амінь.
17Наказуй багатим у цьому теперішньому віці, щоб не були гордовитими й не покладали надії на непевне багатство, а на нашого Отця, який щедро дає нам усе для насолоди. 18Наказуй їм робити добро, бути багатими на добрі діла, щедрими, готовими ділитися, 19складаючи собі добру основу на майбутнє, щоб ухопитися за життя, яке є справжнім життям.
20Тимофію, бережи те, що довірено тобі. Уникай безбожної порожньої балаканини та суперечностей так званого знання, 21бо, визнаючи його, деякі заблукали від віри. Благодать нехай буде з усіма вами.