1 Послання до Тимофія 5

5 ¹Не докоряй різко старшому чоловікові, а звертайся до нього, як до батька, а до молодших — як до братів, ²до старших жінок — як до матерів, а до молодших — як до сестер, у всій чистоті.

³Шануй удів, які справді вдови. ⁴А якщо вдова має дітей чи онуків, нехай ті передусім учаться виявляти побожність до власної родини й віддячувати своїм батькам, бо це до вподоби нашому Отцеві. ⁵Справжня ж удова, зоставшись самотньою, покладає свою надію на нашого Отця й день і ніч перебуває в благаннях та молитвах. ⁶А та вдова, що живе в розкошах, мертва ще за життя. ⁷Наказуй і це, щоб вони були бездоганні. ⁸Коли ж хтось не дбає про своїх, а надто про домашніх, той зрікся віри й гірший за невіруючого.

⁹До списку вдів записуй лише ту, якій не менше шістдесяти років і яка була вірна одному чоловікові, ¹⁰відому добрими справами: якщо виховала дітей, приймала подорожніх, мила ноги святим, допомагала стражденним і старанно робила всяке добре діло.

¹¹А молодших удів не записуй, бо коли бажання відводять їх від Христа, вони хочуть одружитися ¹²й так накликають на себе осуд за те, що відкинули свою першу обітницю. ^a a v12 «Свою першу обітницю» — це зобов’язання служити Христові й церкві, яке вони дали, коли записувалися до списку вдів. ¹³Водночас вони звикають до неробства, ходячи від дому до дому, та й не лише до неробства, а й до пліток і втручання в чужі справи, говорячи те, чого не слід. ¹⁴Тож я хочу, щоб молодші вдови одружувалися, народжували дітей, вели господарство й не давали противникові жодного приводу для наклепу. ¹⁵Бо декотрі вже збочили, щоб іти за сатаною. ¹⁶Якщо якась віруюча жінка має вдів серед своїх родичів, нехай допомагає їм, не обтяжуючи церкви, щоб та могла допомагати справжнім удовам.

¹⁷Старійшини, які добре керують, гідні подвійної пошани, а надто ті, хто тяжко працює в проповіді та навчанні. ¹⁸Бо Писання каже: «Не зав’язуй рота волові, що молотить», і: «Робітник гідний своєї платні».

¹⁹Не приймай звинувачення проти старійшини, хіба що на підставі свідчення двох чи трьох свідків. ²⁰А тих, хто й далі грішить, докоряй перед усіма, щоб і інші мали страх.

²¹Урочисто заклинаю тебе перед нашим Отцем, Христом Ісусом та вибраними ангелами: дотримуйся цих настанов без упередження, не роблячи нічого з прихильності. ²²Не покладай ні на кого рук поспіхом і не ставай співучасником чужих гріхів, бережи себе чистим.

²³Не пий більше самої лише води, а вживай трохи вина задля свого шлунка та частих своїх недуг.

²⁴У декого гріхи очевидні й випереджають їх на суд, а в інших ідуть слідом. ²⁵Так само й добрі справи очевидні, а ті, що ні, не можуть залишитися прихованими.