1 Самуїла 23

23 ¹Давидові повідомили: «Ось филистимляни воюють проти Кеїли й грабують токи».

²Давид запитав нашого Отця: «Чи піти мені й напасти на цих филистимлян?» І наш Отець відповів: «Іди, напади на филистимлян і врятуй Кеїлу».

³Люди Давида сказали: «Ось ми боїмося тут, у Юдеї,— то наскільки ж більше, якщо підемо до Кеїли проти бойових лав филистимлян!»

⁴Давид знову запитав нашого Отця, і наш Отець відповів: «Устань, зійди до Кеїли, бо Я віддаю филистимлян у твою руку».

⁵Давид зі своїми людьми пішов до Кеїли, бився з филистимлянами, забрав їхню худобу й завдав їм великої поразки — так він урятував жителів Кеїли.

⁶Авіатар, син Ахімелеха, утік до Давида в Кеїлу; він прийшов з ефодом у руці.

⁷Коли Саул почув, що Давид у Кеїлі, він сказав: «Бог віддав Давида мені в руки; він сам себе замкнув, увійшовши до міста з брамами й засувами». ⁸Саул скликав увесь народ на війну: зійти до Кеїли й взяти в облогу Давида та його людей. ⁹Давид дізнався, що Саул задумує проти нього зло, і сказав священникові Авіатару: «Принеси сюди ефод». ¹⁰Давид сказав: «О мій Отче, Боже Ізраїлю, твій слуга напевно почув: Саул задумав прийти до Кеїли й знищити місто через мене.

¹¹Чи видадуть мене йому жителі Кеїли? Чи зійде Саул, як почув твій слуга? О мій Отче, Боже Ізраїлю, благаю, скажи твоєму слузі». І наш Отець сказав: «Він зійде».

¹²Давид запитав: «Чи видадуть жителі Кеїли мене та моїх людей Саулові?» І наш Отець сказав: «Видадуть».

¹³Давид і його близько шестисот людей вийшли з Кеїли й блукали з місця на місце. Коли Саулові сказали, що Давид утік із Кеїли, він припинив гонитву за ним. ¹⁴Давид залишався у твердинях пустелі й у гірській місцевості пустелі Зіф. Саул шукав його щодня, але наш Отець не віддав його Саулові до рук. ¹⁵Давид був у Хореші, у пустелі Зіф, коли побачив, що Саул вийшов шукати його життя. ¹⁶Йонатан, син Саула, вирушив і прийшов до Давида в Хореш та зміцнив його в нашому Отці. ¹⁷«Не бійся,— сказав він.— Рука мого батька Саула не знайде тебе. Ти будеш царем над Ізраїлем, а я буду другим після тебе. Навіть мій батько Саул знає це». ¹⁸Обидва уклали заповіт перед нашим Отцем. Давид залишився в Хореші, а Йонатан пішов додому.

¹⁹Потім зіфеяни прийшли до Саула в Гіву й сказали: «Хіба Давид не ховається серед нас у твердинях Хореша, на пагорбі Хахіла, на південь від Єшимону? ²⁰Тож тепер, царю, зійди, таки зійди, коли лиш забажаєш, а наше завдання — видати його царю».

²¹Саул відповів: «Нехай благословить вас наш Отець, бо ви змилосердилися наді мною. ²²Ідіть, приготуйтеся ще краще; дізнайтеся, де він ступає ногою, хто бачив його там,— мені казали, що він дуже хитрий. ²³Вивідайте всі схованки, де він ховається, тоді принесіть мені надійні відомості. Я піду з вами, і якщо він у цій землі, я розшукаю його серед усіх родів Юдеї».

²⁴Вони вирушили до Зіфа поперед Саула. А Давид і його люди були в пустелі Маон, в Араві, на південь від Єшимону. ²⁵Саул і його люди вирушили на пошуки, і Давидові про це сказали. Він зійшов до скелі й залишався в пустелі Маон. Саул почув про це й погнався за Давидом у пустелю Маон. ²⁶Саул ішов одним боком гори, а Давид зі своїми людьми — другим, і Давид поспішав утекти від Саула, тоді як Саул зі своїми людьми оточували Давида та його людей, щоб схопити їх. ²⁷Але до Саула прийшов вісник і сказав: «Поспіши! Филистимляни напали на цю землю». ²⁸Тож Саул припинив гонитву за Давидом і виступив проти филистимлян. Тому те місце назвали Села-Гаммахлекот. ^a a v28 Села-Гаммахлекот означає «скеля розділення» — місце, де Саул і Давид розділилися один з одним, коли напад филистимлян змусив Саула припинити погоню. ²⁹А Давид піднявся звідти й оселився у твердинях Ен-Геді.