Псалми 147 (146–147)

147 ¹Алілуя! Як добре співати хвалу нашому Отцеві; як приємно та доречно прославляти його.

²Наш Отець відбудовує Єрусалим; він збирає розсіяний народ Ізраїлю. ³Він зцілює розбитих серцем і перев’язує їхні рани. ⁴Він лічить зорі; кожну з них кличе на ім’я. ⁵Великий наш верховний Отець, могутній силою; його розуміння не має меж. ⁶Наш Отець підносить покірних; він кидає нечестивих на землю.

⁷Співайте нашому Отцеві з подякою; грайте йому на лірі. ⁸Він укриває небеса хмарами; він посилає дощ на землю; він вирощує траву на пагорбах. ⁹Він дає тваринам їжу їхню, і воронятам, коли вони кричать. ¹⁰Не в силі коня його втіха, і не в ногах людини його вподобання. ¹¹Серце нашого Отця радіє тим, хто боїться його, тим, хто надіється на його незмінну любов.

¹²Прославляй нашого Отця, Єрусалиме! Прославляй свого Отця, Сіоне! ¹³Бо він зміцнює засуви твоїх воріт; він благословляє твоїх дітей у твоїх мурах. ¹⁴Він дарує мир твоїм кордонам; він насичує тебе найкращою пшеницею. ¹⁵Він посилає свій наказ на землю; його слово біжить швидко. ¹⁶Він дає сніг, наче вовну; він розсипає іній, наче попіл. ¹⁷Він кидає свій град, наче крихти; хто встоїть перед його холодом? ¹⁸Він посилає своє слово і топить лід; він здіймає свій вітер, і води течуть. ¹⁹Він звіщає своє слово Якову, свої устави та присуди Ізраїлю. ²⁰Він не зробив цього для жодного іншого народу; вони не знають його присудів. Алілуя!