Псалми 104 (103)

104 ¹Благослови нашого Отця, душе моя. Отче мій, ти вельми великий; ти зодягнений у пишноту та велич.

²Він огортається світлом, наче шатою; розпинає небеса, мов намет. ³Він на водах закладає балки своїх світлиць; хмари робить своєю колісницею; ходить на крилах вітру. ⁴Він робить вітри своїми посланцями, а полум’я вогню — своїми слугами. ^a a v4 Книга Євреїв цитує цей рядок, щоб показати, що наш Отець робить навіть вітер і вогонь своїми слугами, тоді як Син царює як володар, а не слуга.

⁵Він поставив землю на її основах, щоб вона повік не захиталася. ⁶Ти вкрив її безоднею, наче шатою; води стояли над горами. ⁷Від докору твого вони втекли; від гуркоту грому твого поспішили геть. ⁸Гори піднялися, долини опустилися до місця, яке ти призначив для них. ⁹Ти поклав межу, якої вони не перейдуть, щоб ніколи більше не вкрили землю.

¹⁰Ти посилаєш джерела, що струмують у долинах; вони течуть поміж пагорбами. ¹¹Вони напувають усяку польову звірину; дикі осли вгамовують свою спрагу. ¹²Біля них селяться птахи небесні; вони співають поміж гілок. ¹³Він напуває гори зі своїх світлиць; земля насичується плодом діл твоїх. ¹⁴Він вирощує траву для худоби, і рослини, щоб люди їх обробляли, щоб добувати їжу із землі, ¹⁵і вино, що веселить серце людини, олію, що робить сяйливим її обличчя, і хліб, що зміцнює людське серце. ¹⁶Дерева нашого Отця рясно напоєні, кедри ліванські, які він насадив. ¹⁷На них птахи в’ють свої гнізда; лелека має свій дім на кипарисах. ¹⁸Високі гори — для диких кіз; скелі — притулок для скельних борсуків.

¹⁹Він створив місяць, щоб відмірювати пори; сонце знає час свого заходу. ²⁰Ти насилаєш темряву, і настає ніч, коли виходить уся лісова звірина. ²¹Молоді леви ричать за здобиччю, шукаючи поживи своєї від нашого Отця. ²²Коли сходить сонце, вони ховаються і лягають у своїх лігвах. ²³Люди виходять на свою працю і на труд свій аж до вечора.

²⁴Які численні діла твої, Отче наш! Усе ти створив премудро; земля повна творінь твоїх. ²⁵Ось море, велике й широке, у ньому безліч живих істот без числа, створіння малі й великі. ²⁶Там плавають кораблі, і Левіафан, якого ти створив, щоб бавився в ньому. ^b b v26 Левіафан: грізне морське чудовисько у стародавній єврейській традиції, тут змальоване як Боже власне створіння, що бавиться в океані.

²⁷Усі вони чекають на тебе, щоб ти дав їм їжу свого часу. ²⁸Коли ти даєш їм, вони збирають; коли ти відкриваєш свою руку, вони насичуються добром. ²⁹Коли ти ховаєш своє обличчя, вони жахаються; коли забираєш їхнє дихання, вони вмирають і повертаються у свій порох. ³⁰Коли ти посилаєш свій Дух, вони творяться, і ти оновлюєш обличчя землі.

³¹Нехай слава нашого Отця триває повіки; нехай радіє наш Отець своїми ділами. ³²Він споглядає на землю, і вона тремтить; торкається гір, і вони димлять.

³³Я співатиму нашому Отцеві, доки живу; я співатиму хвалу нашому Отцеві, поки маю дихання. ³⁴Нехай роздум мій буде приємний йому, бо я радію в нашому Отці. ³⁵Нехай згинуть грішники з землі, і нехай не стане більше нечестивих. Благослови нашого Отця, душе моя. Алілуя!