Псалми 105 (104)

105 ¹Дякуйте нашому Отцеві; призивайте його ім’я; звіщайте народам його діла. ²Співайте йому, співайте йому хвалу; розповідайте про всі його дивні діла. ³Хваліться його святим іменем; нехай радіють серця тих, хто шукає нашого Отця. ⁴Шукайте нашого Отця й його силу; шукайте його обличчя невпинно.

⁵Згадуйте чудеса, які він учинив, його дива й присуди, які він проголосив, ⁶ви, нащадки Авраама, слуги його, ви, сини Якова, його обранці. ⁷Він — наш Отець; його присуди по всій землі.

⁸Він пам’ятає свій заповіт повіки, слово, яке заповів на тисячу поколінь, ⁹заповіт, який уклав з Авраамом, клятву, яку присягнув Ісаакові, ¹⁰який утвердив Якову як постанову, Ізраїлю як вічний заповіт,

¹¹кажучи: «Тобі дам землю ханаанську, як спадщину твою.»

¹²Коли вони були нечисленні, лише жменька, і чужинці в ній, ¹³блукаючи від народу до народу, від одного царства до іншого народу, ¹⁴він нікому не дозволяв гнобити їх; заради них докоряв царям:

¹⁵«Не торкайтеся помазанців моїх; не чиніть зла пророкам моїм.»

¹⁶Він накликав голод на землю і знищив увесь їхній хліб. ¹⁷Він послав поперед них чоловіка — Йосипа, проданого в рабство. ¹⁸Збили йому ноги кайданами; шию його закували в залізо, ¹⁹аж поки збулося його слово, аж поки слово нашого Отця виправдало його. ²⁰Цар послав і звільнив його; володар народів випустив його на волю. ²¹Цар поставив Йосипа господарем свого дому, володарем над усім, що мав, ²²щоб Йосип навчав царських вельмож, як сам хотів, і мудрості навчав його старійшин.

²³Тоді Ізраїль прийшов до Єгипту; Яків жив як чужинець у землі Хамовій. ^a a v23 «Земля Хамова» — давня поетична назва Єгипту (також ужита у вірші 27). ²⁴І наш Отець зробив свій народ дуже плідним, і зробив його сильнішим за їхніх ворогів. ²⁵Він обернув їхні серця, щоб ненавиділи його народ, щоб замишляли лихе проти його слуг.

²⁶Він послав Мойсея, слугу свого, і Аарона, якого обрав. ²⁷Вони чинили серед них його знамення, його чудеса в землі Хамовій. ²⁸Він послав темряву і затемнив землю, і Мойсей та Аарон не противилися його словам. ²⁹Він перетворив їхні води на кров і погубив їхню рибу. ³⁰Їхня земля закишіла жабами, навіть у спальнях їхніх царів. ³¹Він сказав — і налетіли рої мух, і комарі по всій їхній країні. ³²Він дав їм град замість дощу, і палаючий вогонь по всій їхній землі. ³³Він побив їхній виноград і смоківниці і потрощив дерева в їхньому краю. ³⁴Він сказав — і прийшла сарана, молода сарана без ліку, ³⁵і пожерла всяку рослину в їхній землі, і з’їла всі плоди їхніх полів. ³⁶Тоді він побив усіх первістків у їхній землі, початок усієї їхньої сили.

³⁷Тоді він вивів Ізраїль зі сріблом і золотом, і ніхто серед його племен не спіткнувся. ³⁸Єгипет зрадів, коли вони відходили, бо страх перед ними напав на Єгипет. ³⁹Він розпростер хмару для покриву, і вогонь, щоб світити вночі. ⁴⁰Вони попросили — і він навів перепелів, і наситив їх небесним хлібом. ⁴¹Він розкрив скелю — і ринула вода; потекла пустелею, мов ріка.

⁴²Бо він згадав свою святу обітницю Авраамові, слузі своєму. ⁴³І вивів він свій народ з радістю, своїх обранців зі співом. ⁴⁴Він дав їм землі народів, і вони успадкували те, над чим трудилися інші народи, ⁴⁵щоб вони берегли його устави і дотримувалися його законів. Алілуя!