2 Самуїла 11

11 ¹Навесні, коли царі виходять на війну, Давид послав Йоава, своїх людей і весь Ізраїль. Вони розбили аммонітян і взяли в облогу Раббу. А Давид залишився в Єрусалимі. ²Одного вечора Давид підвівся з ліжка й прогулювався по даху царського дому. Звідти він побачив жінку, яка купалася; вона була дуже вродлива. ³Давид послав запитати про цю жінку. Хтось сказав: «Хіба це не Вірсавія, дочка Еліама, дружина хета Урії?»

⁴Давид послав посланців і взяв її. Вона прийшла до нього, і він ліг із нею, — вона щойно очистилася від своєї нечистоти, — і повернулася додому. ^a a v4 Закон Мойсея вимагав, щоб жінка пройшла обряди очищення після місячних, перш ніж повернутися до звичайного життя (див. Левит 15:19–28). ⁵Жінка завагітніла й послала сказати Давидові: «Я вагітна».

⁶Давид послав сказати Йоаву: «Пришли мені хета Урію». І Йоав послав Урію до Давида. ⁷Коли Урія прийшов до нього, Давид запитав про Йоава, про військо і про те, як іде війна. ⁸Давид сказав Урії: «Піди до свого дому й обмий ноги». Урія вийшов із палацу, і цар послав йому вслід дарунок. ⁹Та Урія ліг спати біля входу до царського дому разом з усіма слугами свого володаря й не пішов до свого дому. ¹⁰Коли Давидові сказали, що Урія не пішов додому, він запитав його: «Хіба ти не повернувся з дороги? Чому ж не пішов додому?»

¹¹Урія відповів Давидові: «Ковчег, Ізраїль і Юда перебувають у наметах, а мій володар Йоав і слуги мого володаря отаборилися в чистому полі. Невже я піду до свого дому їсти, пити й спати зі своєю дружиною? Клянуся твоїм життям і життям твоєї душі, я не зроблю цього».

¹²Давид сказав Урії: «Залишся тут і сьогодні, а завтра я відпущу тебе». І Урія зостався в Єрусалимі того дня й наступного. ¹³Давид запросив його, і той їв і пив з ним, і Давид споїв його. Та ввечері Урія вийшов спати на своїй постелі разом зі слугами свого володаря, а додому не пішов.

¹⁴Уранці Давид написав листа Йоаву й передав його через Урію. ¹⁵У листі він написав: «Поставте Урію попереду, де битва найзапекліша, а тоді відступіть від нього, щоб його вбили й він загинув».

¹⁶Коли Йоав облягав місто, він поставив Урію там, де, як він знав, були найсильніші захисники. ¹⁷Мешканці міста вийшли й стали битися з Йоавом, і дехто зі слуг Давида загинув. Загинув також і хет Урія. ¹⁸Тоді Йоав послав звістку й розповів Давидові все про хід битви. ¹⁹Він наказав посланцеві: «Коли закінчиш розповідати цареві все про хід битви, ²⁰якщо цар розгнівається й запитає: „Чому ви підійшли так близько до міста, щоб битися? Хіба ви не знали, що стрілятимуть зі стіни? ²¹Хто вбив Авімелеха, сина Єруббешета? Хіба не жінка кинула на нього верхній жорновий камінь зі стіни, так що він загинув у Тевеці? Чому ви підійшли так близько до стіни?“ — тоді скажи: Твій слуга хет Урія теж загинув». ^b b v21 Єруббешет — це інше ім’я Гедеона; розповідь про жорновий камінь записана в Книзі Суддів 9:50–54.

²²Посланець вирушив, прийшов і розповів Давидові все, що Йоав звелів йому сказати. ²³Посланець сказав Давидові: «Ті люди здолали нас і вийшли проти нас у поле, але ми відігнали їх назад аж до входу в браму. ²⁴Лучники стріляли в твоїх слуг зі стіни, і дехто з царських слуг загинув. Твій слуга хет Урія також загинув».

²⁵Давид сказав посланцеві: «Перекажи Йоаву: „Хай це не засмучує тебе, бо меч пожирає то одного, то іншого. Нападай на місто ще завзятіше й зруйнуй його“. Підбадьор його».

²⁶Коли дружина Урії почула, що Урія, її чоловік, загинув, вона оплакувала свого чоловіка. ²⁷Коли жалоба минула, Давид послав по неї, привів її до свого дому, і вона стала його дружиною та народила йому сина. Але те, що зробив Давид, було злом в очах нашого Отця.