2 Самуїла 10

10 ¹Згодом помер цар аммонітян, і замість нього царем став його син Ханун. ²Давид сказав: «Я виявлю милість до Хануна, сина Нахаша, бо його батько виявив милість до мене». І послав слуг, щоб утішити його в смерті батька. Але коли слуги Давида прийшли в землю аммонітян, ³аммонітські воєначальники сказали Хануну, своєму володареві: «Невже ти справді гадаєш, що Давид шанує твого батька, посилаючи до тебе людей, щоб утішити тебе? Хіба не для того Давид послав до тебе своїх слуг, щоб роздивитися місто, вивідати його й зруйнувати?»

⁴Ханун схопив слуг Давида, зголив кожному половину бороди, обрізав їхній одяг посередині до стегон і відіслав їх. ⁵Коли Давидові розповіли про це, він послав посланців їм назустріч, бо ті люди були тяжко осоромлені. Цар сказав: «Залишайтеся в Єрихоні, доки не відростуть ваші бороди, а тоді повертайтеся».

⁶Побачивши, що вони стали огидними для Давида, аммонітяни послали й найняли арамеїв із Бет-Рехова та арамеїв із Зови — 20 000 піхотинців, — царя Мааху з 1 000 воїнів і людей із Това з 12 000 воїнів. ⁷Почувши про це, Давид послав Йоава з усім військом хоробрих воїнів. ⁸Аммонітяни вийшли й вишикувалися до бою біля входу в міську браму, а арамеї із Зови й Рехова та люди з Това й Мааху стояли окремо в чистому полі.

⁹Йоав побачив, що бойові лави стоять проти нього спереду й ззаду, тож вибрав найкращих з-поміж ізраїльтян і вишикував їх проти арамеїв. ¹⁰Решту ж віддав під командування свого брата Авішая, щоб вишикувати їх проти аммонітян. ¹¹Йоав сказав: «Якщо арамеї подужають мене, то прийди мені на допомогу; а якщо аммонітяни подужають тебе, то я прийду на допомогу тобі. ¹²Будь мужнім, будьмо відважні заради нашого народу й міст нашого Отця. А наш Отець нехай робить те, що здається добрим йому». ¹³Тоді Йоав і військо, що було з ним, рушили в бій проти арамеїв, і ті втекли перед ним. ¹⁴Коли аммонітяни побачили, що арамеї втікають, вони теж утекли перед Авішаєм і ввійшли до міста. Тож Йоав відступив від аммонітян і повернувся до Єрусалима.

¹⁵Коли арамеї побачили, що Ізраїль розбив їх, вони знову зібралися разом. ¹⁶Гадад-Езер покликав арамеїв з-за Євфрату; вони прийшли до Гелама, а на чолі їх був Шовах, воєначальник війська Гадад-Езера. ¹⁷Коли Давид почув про це, він зібрав увесь Ізраїль, перейшов Йордан і прийшов до Гелама. Арамеї вишикувалися проти Давида й стали битися з ним. ¹⁸Але арамеї втекли перед Ізраїлем. Давид убив 700 їхніх колісничих і 40 000 вершників, а також уразив Шоваха, їхнього воєначальника, який там і помер. ¹⁹Коли всі царі, підвладні Гадад-Езеру, побачили, що Ізраїль переміг їх, вони уклали мир з Ізраїлем і стали служити йому. Тож арамеї боялися знову допомагати аммонітянам.