2 Самуїла 9

9 ¹Давид запитав: «Чи залишився хтось із роду Саула, кому я міг би виявити доброту заради Йонатана?» ²У домі Саула був слуга на ім’я Зіва, і його покликали до Давида. «Ти Зіва?» — запитав цар. «До твоїх послуг», — відповів той.

³Цар запитав: «Невже нікого не залишилося з дому Саула, кому я міг би виявити доброту нашого Отця?» Зіва відповів цареві: «Є ще син Йонатана; він кривий на обидві ноги.» ^a a v3 Давид прагне виявити Мефівошетові ту саму заповітну доброту, яку виявляє наш Отець, — незаслужену любов, вилиту на безпорадних і знедолених.

⁴«Де він?» — запитав цар. Зіва відповів: «У домі Махіра, сина Амміїла, у Ло-Деварі.»

⁵Тож цар Давид послав і звелів привести його з дому Махіра, сина Амміїла, що в Ло-Деварі. ⁶Коли Мефівошет, син Йонатана, сина Саула, прийшов до Давида, він упав долілиць і низько вклонився. Давид сказав: «Мефівошете!» «Твій слуга», — відповів той.

⁷«Не бійся, — сказав йому Давид, — бо я неодмінно виявлю тобі доброту заради твого батька Йонатана. Я поверну тобі всю землю твого діда Саула, і ти завжди їстимеш за моїм столом.»

⁸Мефівошет уклонився і сказав: «Хто такий твій слуга, що ти звернув увагу на такого мертвого пса, як я?»

⁹Тоді цар покликав Зіву, слугу Саула: «Я віддав онукові твого пана все, що належало Саулові та всьому його дому. ¹⁰Ти, твої сини та твої слуги маєте обробляти для нього землю і збирати врожай, щоб онук твого пана мав що їсти. А Мефівошет, онук твого пана, завжди їстиме за моїм столом.» У Зіви було п’ятнадцять синів і двадцять слуг.

¹¹Зіва сказав цареві: «Я зроблю все, що накаже мій пан цар.» Тож Мефівошет їв за столом Давида, як один із царських синів. ¹²У Мефівошета був малий син на ім’я Миха, і всі в домі Зіви служили Мефівошетові. ¹³Мефівошет жив у Єрусалимі, бо завжди їв за царським столом; і він був кривий на обидві ноги.