2 Царів 13

13 ¹Двадцять третього року Йоаша, сина Ахазії, царя юдейського, Йоахаз, син Єгу, став царем над Ізраїлем у Самарії й царював сімнадцять років. ²Він чинив зло в очах нашого Отця й наслідував гріхи Єровоама, сина Невата, який увів Ізраїль у гріх; він не відвернувся від них. ³Тож гнів нашого Отця запалав проти Ізраїля, і він раз у раз віддавав їх у руки Газаїла, царя арамейського, та Бен-Гадада, сина Газаїла. ⁴Йоахаз благав нашого Отця, і наш Отець почув його, бо бачив, як цар арамейський гнобить Ізраїль. ⁵Тож наш Отець дав Ізраїлеві визволителя, і вони вийшли з-під влади Арама та жили у своїх домівках, як колись. ⁶Але вони трималися гріхів дому Єровоамового, який увів Ізраїль у гріх; вони ходили в них. Та й стовп Ашери й далі стояв у Самарії. ⁷Від усього війська Йоахазового не лишилося нічого, крім п’ятдесятьох вершників, десятьох колісниць і десяти тисяч піхотинців, бо цар арамейський знищив їх і зробив їх подібними до пилу під час молотьби. ⁸А решта діянь Йоахазових, усе, що він зробив, і його могутність — хіба не записані вони в книзі літопису царів ізраїльських? ⁹І спочив Йоахаз зі своїми предками, і поховали його в Самарії. А замість нього царював його син Йоаш.

Йоаш царює над Ізраїлем

¹⁰Тридцять сьомого року Йоаша, царя юдейського, Йоаш, син Йоахаза, став царем Ізраїля в Самарії й царював шістнадцять років. ¹¹Він чинив зло в очах нашого Отця; він не відвернувся від жодного з гріхів Єровоама, сина Невата, який увів Ізраїль у гріх, а й далі чинив їх. ¹²А решта діянь Йоашових, усе, що він зробив, і його могутність у війні з Амазією, царем юдейським, — хіба не записані вони в книзі літопису царів ізраїльських? ¹³І спочив Йоаш зі своїми предками, а Єровоам сів на його престол. Поховали Йоаша в Самарії з царями ізраїльськими.

Останнє слово нашого Отця через Єлисея

¹⁴Єлисей занедужав на хворобу, від якої мав померти. І прийшов до нього Йоаш, цар ізраїльський, і плакав над ним, і промовив: «Батьку мій, батьку мій! Колісниці Ізраїля та його вершники!»

¹⁵Єлисей сказав йому: «Візьми лук і стріли». І він узяв лук і стріли. ¹⁶Тоді він сказав цареві ізраїльському: «Поклади свою руку на лук». І той поклав свою руку на нього, а Єлисей поклав свої руки на руки царя. ¹⁷«Відчини вікно на схід», — сказав він. І той відчинив. «Стріляй!» — сказав Єлисей. І той вистрілив. Тоді Єлисей сказав: «Стріла перемоги нашого Отця, стріла перемоги над Арамом! Ти розіб’єш Арам при Афеку, доки не знищиш його».

¹⁸Він сказав: «Візьми стріли», — і той узяв. Він сказав цареві ізраїльському: «Удар по землі». І той ударив тричі та спинився. ¹⁹Але чоловік нашого Отця розгнівався на нього: «Треба було вдарити п’ять чи шість разів, тоді ти побив би Арам, аж доки не знищив би його. А тепер ти поб’єш Арам лише тричі».

²⁰Потім Єлисей помер, і поховали його. А моавські загони щовесни нападали на цей край.

²¹Коли якісь люди ховали чоловіка, то побачили загін, тож укинули того чоловіка до гробниці Єлисея. А коли мрець торкнувся кісток Єлисея, то ожив і звівся на ноги.

²²А Газаїл, цар арамейський, гнобив Ізраїль усі дні царювання Йоахаза. ²³Але наш Отець був милостивий до них; серце його зглянулося над ними в милосерді, і він звернувся до них заради свого заповіту з Авраамом, Ісааком та Яковом. І донині він не хоче знищити їх чи відкинути їх від свого обличчя.

²⁴Потім Газаїл, цар арамейський, помер, а замість нього царем став Бен-Гадад, його син. ²⁵І Йоаш, син Йоахаза, забрав назад із рук Бен-Гадада, сина Газаїла, міста, які той відвоював на війні в його батька Йоахаза. Тричі Йоаш побив його й повернув міста Ізраїля.