1 Послання Івана 2

2 ¹Любі мої діти, пишу це вам, щоб ви не грішили. Та якщо хтось і згрішить, ми маємо Заступника перед Отцем — Ісуса Христа, праведного. ²Він Сам є жертвою примирення за наші гріхи, і не лише за наші, а й за гріхи всього світу. ^a a v2 Ісус — це жертва, що покриває наш гріх і відвертає суд, — не лише за віруючих, а принесена за весь світ. ³З того ми знаємо, що пізнали його: якщо дотримуємося його заповідей. ⁴Хто каже: «Я знаю його», а заповідей його не дотримується, той брехун, і немає в ньому істини. ⁵А хто дотримується його слова, у тому любов нашого Отця справді стала досконалою. З того ми знаємо, що ми в ньому: ⁶Хто каже, що перебуває в ньому, той повинен і сам жити так, як жив він.

⁷Любі, не нову заповідь пишу вам, а стару, яку ви мали від початку. Ця стара заповідь — то слово, яке ви чули. ⁸І все ж пишу вам нову заповідь, — вона істинна в ньому і у вас, — бо темрява минає, а справжнє світло вже сяє. ⁹Хто каже, що він у світлі, але ненавидить свого брата чи сестру, той і досі в темряві. ¹⁰Хто любить свого брата чи сестру, той перебуває у світлі, і немає в ньому причини спотикання. ¹¹А хто ненавидить свого брата чи сестру, той у темряві, і ходить у темряві, і не знає, куди йде, бо темрява осліпила йому очі.

¹²Пишу вам, діточки, бо ваші гріхи прощені заради його імені.

¹³Пишу вам, батьки, бо ви пізнали Того, хто від початку. Пишу вам, юнаки, бо ви перемогли лукавого.

¹⁴Діти, пишу, бо ви пізнали Отця. Батьки, пишу, бо ви пізнали Того, хто від початку. Юнаки, пишу, бо ви сильні, і слово нашого Отця живе у вас, і ви перемогли лукавого.

Не любіть світу

¹⁵Не любіть світу, ані того, що у світі. Хто любить світ, у тому немає любові Отця. ¹⁶Усе, що у світі, — пожадливість тіла, пожадливість очей і життєва пиха, — не від Отця, а від світу. ¹⁷Світ минає, і його пожадливість, а хто виконує волю нашого Отця, той перебуває вічно.

Стережіться тих, хто зрікається Сина

¹⁸Діти, це остання година. Як ви чули, що прийде антихрист, так і тепер з’явилося багато антихристів; з того ми знаємо, що це остання година. ^b b v18 «Антихрист» означає «проти» або «замість» Христа. Іван визначає його як кожного, хто заперечує, що Ісус є Христос (2:22); уже «багато» їх прийшло, натхнених «духом антихриста» (4:3). ¹⁹Вони вийшли від нас, але не були наші; якби вони були наші, то залишилися б з нами. Але вони відійшли, щоб виявилося, що ніхто з них не належав нам. ²⁰А ви маєте помазання від Святого, і всі ви знаєте істину. ²¹Пишу вам не тому, що ви не знаєте істини, а тому, що знаєте її, — і жодна брехня не походить від істини. ²²Хто ж брехун, як не той, хто заперечує, що Ісус є Христос? Це антихрист, що зрікається Отця і Сина. ²³Кожен, хто зрікається Сина, не має й Отця. Хто визнає Сина, той має й Отця.

²⁴Ви ж — нехай те, що ви чули від початку, перебуває у вас. Якщо те, що ви чули від початку, перебуватиме у вас, то й ви перебуватимете в Сині й Отці. ²⁵А це та обітниця, яку він Сам дав нам, — вічне життя.

²⁶Це пишу вам про тих, хто намагається звести вас на манівці. ²⁷А щодо вас, то помазання, яке ви отримали від нього, перебуває у вас, і ви не потребуєте, щоб хтось вас навчав. Та оскільки його помазання навчає вас про все, — воно істинне, а не брехливе, — перебувайте в ньому, як воно навчило вас.

²⁸А тепер, діточки, перебувайте в ньому, щоб, коли він з’явиться, ми мали відвагу і не відступили від нього із соромом при його приході. ²⁹Якщо ви знаєте, що він праведний, то знаєте й те, що кожен, хто чинить праведно, народжений від нього.