1 Послання Івана 1

1 ¹Те, що було від початку, що ми чули, що бачили на власні очі, що розглядали й до чого торкалися своїми руками, — те звіщаємо про Слово життя, Ісуса. ^a a v1 Іван починає з того, що вказує на Того, кого торкався й чув власними чуттями: Слово життя — це особа, Ісус, а не ідея. ²Життя явилося; ми бачили його, свідчимо про нього й звіщаємо вам вічне життя, яке було з нашим Отцем і явилося нам. ³Те, що ми бачили й чули, звіщаємо й вам, щоб і ви мали глибоке спілкування з нами, — а наше глибоке спілкування з нашим Отцем і його Сином, Ісусом Христом. ⁴І пишемо це, щоб наша радість була повною.

Ходімо у світлі нашого Отця

⁵Ось що ми почули від нього й звіщаємо вам: наш Отець — це світло, і немає в ньому жодної темряви. ^b b v5 Бог, що є чистим світлом, у якому немає й тіні темряви, — це наш Отець; така звістка, яку приніс Ісус, а його свідки передали далі. ⁶Якщо кажемо, що маємо спілкування з ним, а ходимо в темряві, то брешемо й не живемо за правдою. ⁷Але якщо ходимо у світлі, як і він у світлі, то маємо спільність одне з одним, і кров його Сина Ісуса очищає нас від усякого гріха. ⁸Якщо твердимо, що не маємо гріха, то обманюємо самих себе, і правди немає в нас. ⁹Якщо визнаємо свої гріхи, то наш Отець вірний і праведний, щоб простити нам наші гріхи й очистити нас від усякої неправди. ¹⁰Якщо кажемо, що не згрішили, то робимо його неправдомовцем, і його слова немає в нас.