1 Послання Івана 3

3 ¹Погляньте, яку любов дарував нам наш Отець, щоб ми були названі дітьми нашого Отця! І ми справді є ними. Світ не знає нас, бо не пізнав його. ^a a v1 Любов нашого Отця не абстрактна — вона робить нас його дітьми, і це наша найправдивіша сутність. ²Улюблені, ми вже тепер діти нашого Отця; а ким ми станемо, ще не виявлено. Але знаємо, що коли він з’явиться, ми будемо подібні до нього, бо побачимо його таким, яким він є. ³І кожен, хто має цю надію на нього, очищає себе, так само як чистий він.

⁴Кожен, хто далі грішить, чинить і беззаконня; гріх — це беззаконня. ⁵Ви знаєте, що він з’явився, щоб забрати наші гріхи, і в ньому немає гріха. ⁶Хто перебуває в ньому, той не грішить далі; а хто грішить далі, той не бачив його й не пізнав.

⁷Діточки, нехай ніхто не вводить вас в оману. Хто чинить праведність, той праведний, так само як праведний він. ⁸Хто далі грішить, той від диявола, бо диявол грішить від початку. Син нашого Отця з’явився для того, щоб знищити діла диявола. ⁹Ніхто народжений від нашого Отця не грішить далі, бо його насіння перебуває в ньому; і він не може далі грішити, бо народжений від нашого Отця. ¹⁰Із цього видно, хто діти нашого Отця, а хто діти диявола: хто не чинить справедливого, той не від нашого Отця, як і той, хто не любить свого брата чи сестру.

Любіть одне одного, як родина

¹¹Бо ось звістка, яку ви чули від початку: щоб ми любили одне одного. ¹²Не так, як Каїн, що належав до лукавого й убив свого брата. А чому вбив його? Бо його власні вчинки були злі, а братові — праведні. ¹³Не дивуйтеся, брати та сестри, якщо світ ненавидить вас. ¹⁴Ми знаємо, що перейшли від смерті до життя, бо любимо одне одного. Хто не любить, той залишається в смерті. ¹⁵Кожен, хто ненавидить свого брата чи сестру, — убивця, а ви знаєте, що жоден убивця не має в собі вічного життя.

¹⁶Ось як ми пізнали любов: Христос віддав своє життя за нас; тож і ми повинні віддавати своє життя за одне одного. ¹⁷А коли хтось має земні статки й бачить свого брата чи сестру в нужді, та замикає перед ними своє серце, як же любов нашого Отця перебуває в ньому?

¹⁸Діточки, любімо не словом чи язиком, а ділом та правдою. ¹⁹Із цього дізнаємося, що ми від правди, і заспокоїмо своє серце перед ним, ²⁰коли б серце наше не осуджувало нас; бо наш Отець більший за наше серце й знає все. ²¹Улюблені, якщо наше серце не осуджує нас, ми маємо сміливість перед нашим Отцем; ²²і чого б ми не просили, одержуємо від нього, бо дотримуємося його заповідей і робимо те, що йому до вподоби. ²³А це його заповідь: вірити в ім’я його Сина Ісуса Христа й любити одне одного, як він заповів нам. ²⁴Хто дотримується його заповідей, той перебуває в нашому Отці, і наш Отець у ньому. А як ми знаємо, що він перебуває в нас: завдяки Святому Духові, якого він дав нам.