Псалми 35 (34)

35 ¹Борися, Отче мій, з тими, хто бореться зі мною; воюй проти тих, хто воює проти мене.

²Візьми щит і малий щит та встань мені на допомогу. ³Витягни списа й дротика проти моїх переслідувачів; скажи моїй душі: «Я — твоє спасіння».

⁴Нехай осоромляться й знеславляться ті, хто шукає моєї душі; нехай повернуть назад і будуть принижені ті, хто задумує мені зло. ⁵Нехай стануть вони, як полова на вітрі, а ангел нашого Отця хай жене їх. ⁶Нехай буде їхня дорога темна й слизька, а ангел нашого Отця хай переслідує їх.

⁷Бо без причини вони сховали для мене свою сіть; без причини викопали яму для моєї душі. ⁸Нехай погибель спіткає його зненацька; нехай сіть, яку він сховав, упіймає його; у ту саму погибель нехай він упаде.

⁹Тоді душа моя зрадіє в моєму Отці; вона радітиме його спасінням. ¹⁰Усі кості мої скажуть: «Отче мій, хто подібний до тебе, що визволяє бідного від сильнішого за нього, бідного й убогого — від того, хто грабує його?»

¹¹Встають злостиві свідки; вони випитують мене про те, чого я не знаю. ¹²Вони віддають мені злом за добро; душа моя залишається спустошеною. ¹³А я, коли вони хворіли, одягався в жалобний одяг; упокорював себе постом, і молитва моя поверталася до мого власного серця. ^a a v13 «Молитва моя поверталася до мого власного серця» має непевне значення; можливо, це означає, що молитви Давида були щирі, але залишалися без відповіді. ¹⁴Я ходив, наче сумуючи за своїм другом чи братом; я схилився в жалобі, як той, хто оплакує свою матір. ¹⁵А коли я спіткнувся, вони зраділи й зібралися разом; напасники, яких я не знав, зібралися проти мене, шматуючи мене без упину. ¹⁶Як безбожні насмішники на бенкеті, вони скреготали на мене зубами.

¹⁷Владико мій, Отче, доки ти дивитимешся на це? Визволи мою душу від їхніх спустошень, моє єдине життя — від левів. ¹⁸Я дякуватиму тобі у великому зібранні; серед могутнього натовпу я хвалитиму тебе. ¹⁹Нехай не зловтішаються з мене мої підступні вороги, і нехай ті, хто ненавидить мене без причини, не підморгують оком. ^b b v19 Ісус застосував ці слова до себе — тих, хто ненавидів його «без причини», — як ненависть, яку світ виявив до нього на шляху до хреста (Івана 15:25). ²⁰Бо вони не говорять про мир, але проти тихих у краю вони вигадують підступні задуми. ²¹Вони широко роззявляють на мене свої роти; вони кажуть: «Ага! Ага! Наші власні очі це бачили!»

²²Ти бачив це, Отче мій; не мовчи. Владико мій, Отче, не віддаляйся від мене. ²³Збудися й пробудися на мій захист, до моєї справи, Владико мій, Отче! ²⁴Виправдай мене, Отче мій, за твоєю праведністю, і не дай їм зловтішатися з мене. ²⁵Нехай не кажуть вони у своїх серцях: «Ага, саме цього ми й хотіли!» Нехай не кажуть: «Ми проковтнули його».

²⁶Нехай разом осоромляться й будуть принижені ті, хто радіє з мого нещастя; нехай зодягнуться в сором і ганьбу ті, хто підноситься над мною. ²⁷Нехай ті, хто втішається моїм виправданням, радісно вигукують і веселяться; нехай завжди кажуть: «Великий наш Отець, що радіє з добробуту свого слуги!»

²⁸Тоді язик мій розповідатиме про твою праведність, про хвалу тобі цілий день.