Нечестиві та їхні шляхи
Для керівника хору. Псалом Давида, слуги нашого Отця.
Псалом починається в думках нечестивця, який надто лестить собі, щоб помітити власний гріх. Проти цієї тісної розмови з собою псалом розкривається назовні — до нашого Отця: любов, що сягає хмар, праведність, мов гори, ріка насолод, світло, у якому ми бачимо світло.
36 1Переступ промовляє до нечестивого в глибині серця його; немає страху перед нашим Отцем перед очима його.
2Адже він так лестить собі у власних очах, що не здатен ані розпізнати свого гріха, ані зненавидіти його. 3Слова уст його — злоба й обман; він перестав чинити мудро й робити добро. 4Навіть на ложі своєму він замишляє зло; стає на дорогу, що не є доброю; не відкидає того, що зле.
5Отче наш, незмінна любов твоя сягає небес, вірність твоя — до хмар. 6Праведність твоя — немов гори могутні, присуди твої — немов безодня велика; ти рятуєш і людину, і тварину, Отче наш. 7Яка дорогоцінна незмінна любов твоя, Отче наш! Усі люди знаходять притулок у тіні твоїх крил. 8Вони насичуються щедротами дому твого, і ти напуваєш їх із ріки твоїх насолод. 9Бо в тебе — джерело життя; у світлі твоєму ми бачимо світло.
10Продовжуй незмінну любов твою до тих, хто знає тебе, і праведність твою — до щирих серцем. 11Нехай не топче мене нога гордого, і рука нечестивого хай не жене мене геть. 12Там упали злочинці; вони повалені й не можуть підвестися.
