Малахія 1

1 ¹Це слово нашого Отця до Ізраїлю, передане через Малахію. ^a a v1 Ім’я Малахія означає «мій посланець» — доречна назва для книги, що завершує Старий Заповіт, звіщаючи посланця, який готує дорогу.

²«Я полюбив вас», — каже наш Отець. «Але ви питаєте: „Як ти полюбив нас?“ Хіба Ісав не був братом Якова?» — звіщає наш Отець. — «І все ж я полюбив Якова, ³а Ісава зненавидів. Я обернув його гори на пустку, а спадщину його віддав шакалам пустелі». ⁴Едом може сказати: «Нас розбито, але ми відбудуємо руїни». Та Отець небесних військ каже: «Вони збудують, а я зруйную. Їх назвуть Злою Землею, народом, на який наш Отець гнівається навіки». ⁵Ваші власні очі побачать це, і ви скажете: «Великий наш Отець — навіть поза межами Ізраїлю!»

Священники, що зневажають ім’я Отця

⁶«Син шанує свого батька, а слуга — свого господаря. Якщо я батько, то де пошана мені? Якщо господар, то де повага мені?» — каже Отець небесних військ вам, священникам, що зневажаєте моє ім’я. — «Але ви питаєте: „Чим ми зневажили твоє ім’я?“» ^b b v6 Тут наш Отець прямо називає себе Отцем і просить у своїх дітей тієї пошани, яку син дає природно, — поклик серця, що пронизує всю книгу.

⁷«Ви кладете нечисту їжу на мій жертовник, а потім питаєте: „Чим ми занечистили тебе?“ Тим, що називаєте стіл нашого Отця зневаженим. ⁸Коли ви приносите сліпу тварину, хіба це не зло? Приносите кульгаву та хвору — хіба це не зло? Піднесіть це своєму намісникові — чи буде він задоволений вами? Чи прийме він вас?» — каже Отець небесних військ.

⁹«А тепер благайте нашого Отця, щоб він змилувався над нами. Чи з такими дарами з ваших рук він прийме когось із вас?» — каже Отець небесних військ.

¹⁰«Якби хоч один із вас зачинив двері, щоб не запалювали ви даремного вогню на моєму жертовнику! Немає мені приємності у вас, — каже Отець небесних військ, — і я не прийму жодного дару з ваших рук. ¹¹Від сходу сонця до заходу велике буде моє ім’я серед народів. Усюди приноситимуть моєму імені ладан та чисті дари, бо велике буде моє ім’я серед народів», — каже Отець небесних військ. ¹²«А ви оскверняєте його, кажучи, що стіл Владики Отця нечистий і що їжею його можна погордувати».

¹³«Ви кажете: „Який тягар!“ — і зневажливо пирхаєте на нього», — каже Отець небесних військ. «Ви приносите крадених, кульгавих та хворих тварин у жертву — чи маю я приймати їх від вас?» — каже наш Отець.

¹⁴«Проклятий шахрай, який має у своїй отарі здорового самця й дає обітницю про нього, та приносить у жертву Владиці Отцю зіпсовану тварину. Бо я великий Цар, — каже Отець небесних військ, — і моє ім’я страшне серед народів».