Читайте. Приймайте. Пропонуйте.

♥ Відгуки

2 Послання до коринтян 7

Книга

Утіха від приходу Тита

Тит прибуває до Македонії з вістями, і Павлів страх розвіюється. Його болісний лист засмутив їх, і він наполовину шкодував, що надіслав його, але смуток навернув їх. Смуток, якого хоче наш Отець, веде до покаяння, про яке ніхто не шкодує. Він прямо каже, що знову їм довіряє.

Розділ 7.

Отже, улюблені, маючи ці обітниці, очистьмо себе від усякої нечистоти тіла й духу, звершуючи святість у страху перед нашим Отцем.

Дайте нам місце у ваших серцях. Ми нікого не скривдили, нікого не зіпсували, нікого не визискали. Кажу це не для того, щоб засудити вас. Я вже казав: ви в наших серцях, щоб разом померти й разом жити. Я маю велику довіру до вас, велику гордість за вас. Я сповнений утіхи, переповнений радістю серед усіх наших страждань.

Навіть коли ми прийшли до Македонії, наше тіло не мало спокою — звідусіль нас гнобили: зовні була борня, всередині — страх. Але наш Отець, що втішає пригнічених, утішив нас приходом Тита. І не тільки його приходом, а й тією втіхою, яку він дістав через вас, — він розповів нам про вашу тугу, ваш смуток, вашу ревність до мене, — тож я зрадів ще більше.

Хоч мій лист і засмутив вас, я не шкодую про це — хоч раніше й шкодував, бо бачу, що той лист засмутив вас, нехай і ненадовго. Тепер я радію — не тому, що ви засмутилися, а тому, що ваш смуток привів до покаяння. Ви засмутилися так, як хоче наш Отець, тож не зазнали від нас ніякої шкоди. Бо смуток за волею нашого Отця породжує покаяння на спасіння, про яке не шкодуєш; а смуток світський породжує смерть. Погляньте, що породив у вас цей смуток за волею нашого Отця: старанність, прагнення виправдатися, обурення, страх, тугу, ревність, готовність до справедливості! Усім ви довели, що невинні в цій справі. Тож хоч я й написав вам, то не заради того, хто вчинив кривду, і не заради того, хто її зазнав, а щоб ваша щирість до нас стала вам явною перед нашим Отцем. Ось чому ми втішилися. А крім нашої власної втіхи, ми ще більше зраділи з радості Тита, бо його дух заспокоїли ви всі. Бо коли я хвалився йому вами, то не осоромився. Як усе, що ми казали вам, було правдою, так і наша похвала перед Титом виявилася правдивою. І його серце ще більше прихильне до вас, коли він згадує, як ви всі були слухняні, як прийняли його зі страхом і трепетом. Я радію, бо в усьому маю повну довіру до вас.

A young man reading the Father's Heart Bible (FHB) print edition in a coffee shop Тепер у друку

Коментарі

Думка, запитання чи слово, яке цей розділ пробудив у вас: поділіться ним тут. Кожен коментар додає ваше ім’я на стіну співавторів.

Читати, копіювати й ділитися може кожен, без облікового запису. Коментарі, виділення й закладки доступні в безкоштовному обліковому записі, а кожен коментар додає ваше ім’я на стіну співавторів.

Приєднатися до родини — безкоштовно →
  • Коментарів ще немає. Будьте першими, хто додасть свій голос.