2 Послання до коринтян 6

6 ¹Як його співпрацівники, закликаємо вас не приймати намарно благодаті нашого Отця.

²Бо він каже: «Сприятливого часу Я почув тебе; у день спасіння я допоміг тобі». Ось, нині час сприятливий; ось, нині день спасіння.

³Ми нікому не ставимо жодної перешкоди, щоб наше служіння не зазнало докору. ⁴Навпаки, в усьому виявляємо себе як служителі нашого Отця: великою терпеливістю, у стражданнях, у нуждах, у скорботах, ⁵у побоях, в ув’язненнях, у заворушеннях, у працях, у безсонних ночах, у голоді; ⁶чистотою, знанням, терпеливістю, добротою, Святим Духом, щирою любов’ю, ⁷правдивим словом, силою нашого Отця, зі зброєю праведності в правій руці та в лівій, ⁸через шану й безчестя, через наклеп і хвалу. Нас мають за обманців, однак ми правдиві; ⁹як незнані, та добре знані; як умирущі, і ось — живемо; як карані, та не вбиті; ¹⁰як засмучені, та завжди радісні; як бідні, та багатьох збагачуємо; як ті, що нічого не мають, та всім володіємо.

¹¹Ми говорили з вами відверто, коринтяни; наше серце широко відкрите для вас. ¹²Не тісно вам у нас, а тісно у власних серцях. ¹³У відповідь — кажу як своїм дітям — розкрийте широко й свої серця.

Повернися додому, до родини Отця

¹⁴Не впрягайтеся в одне ярмо з невірними. Бо що спільного між праведністю і беззаконням? Або що спільного у світла з темрявою? ¹⁵Яка згода між Христом і дияволом? Що спільного у віруючого з невірним?

¹⁶Яка спільність у храму нашого Отця з ідолами? Бо ми — храм живого Отця, як він сказав: «Я житиму серед них і ходитиму серед них; я буду їхнім Отцем, а вони будуть моїми дітьми». ¹⁷Тому: «Вийдіть з-посеред них і відділіться, каже наш Отець, і не торкайтеся нічого нечистого; тоді я прийму вас, ¹⁸і я буду вам Отцем, а ви будете мені синами й дочками, каже наш Отець, Вседержитель». ^a a v18 Обітницю, яку наш Отець колись дав царському синові Давида, він тут відкриває кожному віруючому — він стає Отцем усім, хто приходить до нього, а ми стаємо його синами й дочками.