2 Хронік 13

13 ¹Вісімнадцятого року царя Єровоама Авія став царем Юдеї. ²Три роки він царював у Єрусалимі; його матір’ю була Міхая, дочка Уріїла з Ґіви. Між Авією та Єровоамом почалася війна. ³Авія розпочав битву з військом у 400 000 добірних воїнів, хоробрих у бою; а Єровоам виступив проти нього з 800 000 добірних, хоробрих воїнів.

⁴Авія став на горі Цемараїм, у нагір’ї Єфрема, і промовив: «Послухайте мене, Єровоаме та весь Ізраїлю! ⁵Хіба ви не знаєте, що наш Отець, Бог Ізраїля, віддав Давидові та його синам престол Ізраїля навіки, заповітом солі? ^a a v5 Заповіт солі був урочистою, незмінною угодою; сіль зберігала їжу та символізувала тривале, непорушне зобов’язання. ⁶Та Єровоам, син Невата, слуга Соломона, сина Давидового, повстав і збунтувався проти свого володаря. ⁷Навколо нього зібралися нікчемні люди, що протистояли Ровоамові, синові Соломоновому, молодому й боязкому, нездатному опиратися їм.

⁸А тепер ви думаєте, що зможете опиратися Царству нашого Отця, яке в руках синів Давидових, бо вас величезний натовп і з вами золоті тельці, яких Єровоам зробив вашими богами. ⁹Хіба ви не вигнали священників нашого Отця, синів Ааронових і левитів, і не настановили собі власних священників, як інші народи? Кожен, хто приходить із молодим бичком і сімома баранами, може стати священником тих, що не є богами.

¹⁰А наш Отець — наш, і ми не покинули його. Священники, що служать йому, — сини Ааронові, а левити при своїй праці. ¹¹Щоранку та щовечора вони спалюють нашому Отцеві цілопалення й запашний ладан; вони кладуть ряди хлібів на столі з чистого золота та доглядають золотий світильник, що запалюється щовечора. Ми дотримуємося настанови нашого Отця, а ви покинули його. ¹²Погляньте, наш Отець із нами, на чолі нашому, і його священники мають сурми, щоб сурмити бойову тривогу проти вас. Ізраїльтяни, не воюйте з нашим Отцем, Богом ваших предків, бо не здолаєте!»

¹³А Єровоам послав засідку в обхід, щоб зайти ззаду них; його війська стояли перед Юдою, а засідка — позаду них. ¹⁴Юда обернувся й побачив, що битва насувається спереду та ззаду, і закричали вони до нашого Отця; а священники засурмили в сурми. ¹⁵Воїни Юди здійняли бойовий клич, і коли вони кричали, наш Отець уразив Єровоама та весь Ізраїль перед Авією та Юдою. ¹⁶Народ Ізраїля втік перед Юдою, і наш Отець віддав їх у руки Юди. ¹⁷Авія та його військо завдали їм тяжкого удару; полягло 500 000 добірних воїнів Ізраїля. ¹⁸Так був упокорений тоді Ізраїль, а Юда переміг, бо вони покладалися на нашого Отця, Бога своїх предків. ¹⁹Авія гнався за Єровоамом і відібрав у нього міста — Бетель із його селами, Єшану з її селами та Ефрон із його селами.

²⁰Єровоам уже не повернув своєї сили за життя Авії, і наш Отець уразив його, і він помер. ²¹А Авія зміцнів. Він узяв собі чотирнадцять дружин і мав двадцять двох синів та шістнадцять дочок. ²²Решта діянь Авії, його дороги та слова, записані в коментарі пророка Іддо.