Псалми 89 (88)

89 ¹Я вічно оспівуватиму заповітну любов нашого Отця; звіщатиму твою вірність усім поколінням. ²Бо я сказав: «Заповітна любов збудована, щоб стояти вічно; на небесах ти утверджуєш свою вірність.

³Я уклав заповіт зі своїм обранцем; я поклявся Давидові, своєму слузі: ⁴„Я утверджу твоє потомство навіки і збудую твій престол на всі покоління“.»

⁵Небеса прославляють твої чудеса, Отче наш, і вірність твою також, у зібранні святих. ⁶Бо хто в небесах зрівняється з нашим Отцем? Хто серед небесних істот подібний до нашого Отця, ⁷Отець, якого вельми бояться у раді святих, і грізний над усіма, хто його оточує? ⁸Отче небесних військ, хто могутній, як ти? Вірність твоя оточує тебе.

⁹Ти пануєш над розбурханим морем; коли здіймаються його хвилі, ти вгамовуєш їх. ¹⁰Ти розтрощив морське чудовисько Рагав, мов убиту падаль; своєю могутньою рукою ти розсіяв своїх ворогів. ¹¹Небеса — твої; земля також твоя; світ і все, що його наповнює, — ти заснував їх. ¹²Північ і південь — ти створив їх; Тавор і Гермон радісно вигукують імені твоєму. ¹³Рамено твоє могутнє; рука твоя сильна; правиця твоя піднята високо.

¹⁴Праведність і правосуддя — основа престолу твого; заповітна любов і вірність ідуть перед тобою. ¹⁵Блаженний народ, що знає радісний поклик, що ходить, Отче наш, у світлі обличчя твого. ¹⁶Іменем твоїм вони радіють цілий день, і праведністю твоєю вони піднесені високо. ¹⁷Бо ти — слава їхньої сили, і твоєю прихильністю піднесена наша міць. ¹⁸Бо наш щит належить нашому Отцеві, наш цар — Святому Ізраїлевому — нашому Отцеві.

¹⁹Тоді ти промовив у видінні до вірних своїх і сказав: «Я подав допомогу могутньому; я підніс обранця з-поміж народу. ²⁰Я знайшов Давида, свого слугу; своєю святою олією я помазав його, ²¹щоб рука моя міцно тримала його; рамено моє також зміцнить його. ²²Жоден ворог не перехитрить його, і жоден злочинець не принизить його. ²³Я розтрощу ворогів його перед ним і вражу тих, хто ненавидить його. ²⁴Вірність моя і заповітна любов моя будуть із ним, і моїм іменем піднесеться міць його. ²⁵Я покладу руку його на море і правицю його на ріки. ²⁶Він кликатиме до мене: „Ти — мій Отець, мій Бог і Скеля мого спасіння“. ^a a v26 Син Давида, який називає нашого Отця «моїм Отцем», знаходить сповнення в Ісусі, більшому Сині, що розділяє це визнання з кожним, кого приводить додому. ²⁷І я зроблю його первістком, найвищим серед царів землі. ²⁸Віддану любов мою я збережу для нього навіки, і заповіт мій стоятиме твердо для нього. ²⁹Я утверджу потомство його навіки і престол його, доки існують небеса.

³⁰Якщо діти його покинуть закон мій і не ходитимуть за приписами моїми, ³¹якщо вони порушать устави мої і не будуть дотримуватися заповідей моїх, ³²тоді я покараю їхній бунт жезлом і гріх їхній — ударами, ³³але я не відніму заповітної любові моєї від Давида і не зраджу вірності моєї. ³⁴Я не порушу заповіту мого і не зміню слова, що вимовили уста мої. ³⁵Раз назавжди я поклявся святістю моєю; я не збрешу Давидові. ³⁶Потомство його триватиме навіки, престол його — як сонце переді мною. ³⁷Як місяць, він буде утверджений навіки, вірний свідок у небесах».

³⁸Але тепер ти відкинув і знехтував його; ти сповнився гнівом на свого помазанця. ³⁹Ти зрікся заповіту зі слугою своїм; ти осквернив вінець його в поросі. ⁴⁰Ти проломив усі мури його; ти обернув твердині його на руїни. ⁴¹Усі, хто проходить повз, грабують його; він став посміховиськом для сусідів своїх. ⁴²Ти підніс високо правицю ворогів його; ти звеселив усіх недругів його. ⁴³Ти затупив вістря меча його і не допоміг йому встояти в битві. ⁴⁴Ти поклав край його величі і кинув престол його на землю. ⁴⁵Ти вкоротив дні його юності; ти огорнув його соромом.

⁴⁶Доки, Отче наш? Чи ховатимешся ти вічно? Доки палатиме гнів твій, мов вогонь? ⁴⁷Згадай, яке скороминуще життя моє! Задля якої марноти ти створив усіх людей! ⁴⁸Яка людина може жити й ніколи не побачити смерті? Хто може врятувати себе від влади могили?

⁴⁹Владико Отче, де заповітна любов твоя з давніх-давен, якою ти поклявся Давидові у вірності своїй? ⁵⁰Згадай, Владико Отче, зневагу, навалену на слуг твоїх, як я несу в серці своєму образи від усіх численних народів, ⁵¹якими знущалися вороги твої, Отче наш, якими вони насміхалися над помазанцем твоїм на кожному кроці.

⁵²Благословенний наш Отець навіки! Амінь і амінь.