Числа 5

5 ¹Наш Отець промовив до Мойсея:

²«Накажи ізраїльтянам вислати з табору кожного, хто має шкірну хворобу, кожного, хто має виділення, і кожного, хто став нечистим через мертве тіло. ³Вишліть як чоловіків, так і жінок; вишліть їх за межі табору, щоб вони не осквернили свого табору, де Я живу серед них».

⁴Ізраїльтяни так і вчинили, виславши їх за межі табору; як наш Отець сказав Мойсеєві, так ізраїльтяни й зробили.

Визнання провини та відшкодування

⁵Потім наш Отець промовив до Мойсея:

⁶«Скажи народові Ізраїля: Коли чоловік чи жінка вчинить якийсь людський гріх, зрадивши мене, то така людина завинила. ⁷Вони повинні визнати гріх, який вчинили, повністю відшкодувати заподіяне, додати п’яту частину й віддати тому, кому заподіяли кривду. ⁸Але якщо та людина не має родича, який прийняв би відшкодування, воно належить мені й переходить до священника, разом із бараном примирення, принесеним за винного. ⁹Кожне приношення з-поміж усіх святих дарів Ізраїля, принесених до священника, належить йому. ¹⁰Святі дари кожного залишаються його власними; те, що хтось дає священникові, належить священникові».

Випробування ревнощів

¹¹Потім наш Отець промовив до Мойсея:

¹²«Промов до ізраїльтян і скажи їм: Якщо чиясь дружина зіб’ється з дороги й зрадить йому, ¹³якщо інший чоловік ляже з нею потай від її чоловіка, і вона залишиться невикритою, хоча й стала нечистою, — немає свідка проти неї, і її не схопили на вчинку, — ¹⁴і найде на чоловіка дух ревнощів, і він приревнує свою дружину, яка стала нечистою; або ж найде на нього дух ревнощів, і він приревнує, хоча вона й не стала нечистою, — ¹⁵тоді чоловік повинен привести свою дружину до священника й принести за неї жертву: близько двох кварт ячмінного борошна. Він не повинен лити на нього олії й класти на нього ладану, бо це хлібна жертва ревнощів, хлібна жертва нагадування, що нагадує про провину. ¹⁶Священник приведе її й поставить перед нашим Отцем. ¹⁷Священник візьме святої води в глиняний глек, візьме пилу з підлоги скинії й покладе його у воду. ^a a v17 Цей обряд із гіркою водою був Божим судом через випробування: якщо жінка була винна, вона зазнавала тілесної шкоди; якщо ж невинна — залишалася неушкодженою. ¹⁸Священник поставить жінку перед нашим Отцем, розпустить її волосся й покладе їй у руки хлібну жертву нагадування — жертву ревнощів, — а сам триматиме гірку воду, що наводить прокляття. ¹⁹Священник закляне її присягою й скаже їй: „Якщо жоден чоловік не лягав із тобою і ти не збилася з дороги та не осквернилася, бувши під владою свого чоловіка, то будь вільна від цієї гіркої води, що наводить прокляття. ²⁰Але якщо ти збилася з дороги, бувши під владою свого чоловіка, осквернилася, і хтось інший, крім твого чоловіка, лягав із тобою.“ ²¹Тоді священник зв’яже жінку цією клятвою-прокляттям, кажучи: Нехай Отець зробить тебе прокляттям і ганьбою серед твого народу, коли спричинить, щоб твоє стегно всохло, а живіт розпух. ²²Нехай ця вода, що наводить прокляття, увійде в твоє тіло, роздуваючи живіт і виснажуючи стегно. Тоді жінка повинна сказати: „Амінь, амінь“.

²³«Тоді священник запише ці прокляття на сувої й змиє їх у гірку воду. ²⁴Він дасть жінці випити гірку воду прокляття; ця вода прокляття ввійде в неї, спричиняючи гірке страждання. ²⁵Священник візьме з її руки хлібну жертву ревнощів, піднесе її перед нашим Отцем і принесе до жертовника. ²⁶Священник візьме жменю хлібної жертви, частину на спомин, спалить її на жертовнику, а потім дасть жінці випити ту воду. ²⁷Після того, як він дасть їй випити воду, якщо вона осквернилася й зрадила своєму чоловікові, то вода, що наводить прокляття, ввійде в неї, спричиняючи гірке страждання: її живіт розпухне, стегно всохне, і вона стане прокляттям серед свого народу. ²⁸Але якщо жінка не осквернилася й чиста, то вона виправдана й зачне дітей.

²⁹«Ось закон про ревнощі: коли дружина, бувши під владою свого чоловіка, зіб’ється з дороги й осквернить себе, ³⁰або коли на чоловіка найде дух ревнощів і він приревнує свою дружину: він поставить її перед нашим Отцем, а священник застосує до неї весь цей закон. ³¹Чоловік буде вільний від провини, а жінка відповість за свій власний гріх».