Йона в морській безодні
Із нутра риби Йона молиться, наче потопельник: водорості обвивають йому голову, а брами землі замкнулися за ним. Він дякує нашому Отцеві, що підняв його життя з ями. Він обіцяє виконати те, що пообіцяв, і риба викидає його на суходіл.
2 1Тоді Йона помолився до нашого Отця з утроби риби: 2У своїй скорботі я кликав до свого Отця, і він відповів мені; з утроби могили я волав про допомогу, і ти почув мій голос. 3Ти кинув мене в безодню, у саме серце морів, і течії вирували навколо мене; усі твої буруни й хвилі перекотилися наді мною. 4Тоді я сказав: «Мене вигнано геть від твоїх очей; та все ж я знову погляну на твій святий храм». 5Води зімкнулися наді мною аж до смерті; безодня оточила мене; водорості обвили мою голову. 6Я опустився до основ гір; земля замкнула свої ворота за мною навіки. Але ти підняв моє життя з ями, Отче мій. 7Коли життя моє згасало, я згадав свого Отця, і моя молитва піднялася до тебе, до твого святого храму. 8Ті, хто чіпляється за нікчемних ідолів, відвертаються від любові, яка могла б бути їхньою. 9А я принесу тобі жертву з вдячною хвалою; я виконаю кожну обітницю, яку дав. Спасіння належить нашому Отцеві!
10Тоді наш Отець промовив до риби, і вона виригнула Йону на суходіл.
