Естер 5

5 ¹Третього дня Естер одягла царські шати й стала на внутрішньому подвір’ї палацу, навпроти царського залу. Цар сидів на своєму царському троні в залі, навпроти входу до палацу. ²Коли цар побачив царицю Естер, що стояла на подвір’ї, вона знайшла ласку в його очах, і він простягнув до неї золоте берло, що тримав у руці. Естер підійшла й доторкнулася до його верхівки.

³Цар запитав: «Що сталося, царице Естер? Чого ти просиш? Навіть половину царства буде дано тобі».

⁴Естер відповіла: «Якщо царю завгодно, нехай сьогодні прийдуть цар і Аман на бенкет, який я приготувала».

⁵«Приведіть скоріше Амана, щоб зробити, як сказала Естер», — промовив цар. Потім цар і Аман прийшли на бенкет, який приготувала Естер.

⁶За вином цар запитав: «Яке твоє прохання, Естер? Воно буде виконане. І чого ти бажаєш? Навіть половину царства — вона твоя».

⁷Естер відповіла: «Моє прохання й моє бажання таке: ⁸Якщо я знайшла ласку в очах царя і якщо царю завгодно виконати моє прохання та сповнити моє бажання, нехай цар і Аман прийдуть на бенкет, який я приготую для них. А завтра я зроблю так, як каже цар».

Гнів Амана обертається проти Мордехая

⁹Того дня Аман вийшов радісний і веселий. Та коли побачив біля царської брами Мордехая, який не встав і не затремтів перед ним, Аман розлютився на Мордехая. ¹⁰Проте Аман стримався й пішов додому. Він послав по своїх друзів і по свою дружину Зереш, ¹¹Аман розповів їм про пишноту свого багатства, про своїх численних синів і про те, як цар вшанував і підніс його над царськими вельможами та слугами.

¹²«І це ще не все, — додав Аман. — Цариця Естер покликала на свій бенкет тільки мене разом із царем, і завтра я знову запрошений разом із царем. ¹³Та все це не дає мені нічого, коли бачу Мордехая, юдея, що сидить біля царської брами».

¹⁴Його дружина Зереш і всі його друзі сказали: «Нехай збудують стовп заввишки сімдесят п’ять футів. А вранці попроси царя, щоб повісити на ньому Мордехая. Тоді радісний іди з царем на бенкет». Аманові це сподобалося, і він звелів збудувати стовп.