Цар шанує Мордехая
Цар не може заснути, велить читати літописи й дізнається, що Мордехая так і не нагородили. Амана, що прийшов просити про його страту, питають, як ушанувати чоловіка, — він описує власну мрію, а тоді мусить вести Мордехая вулицями, проголошуючи це. Його домашні бачать, що наближається його загибель.
6 1Тієї ночі цар не міг заснути; він наказав принести літописну книгу — хроніки — і читати йому. 2Там знайшли запис про те, що Мордехай доповів про Біґтану й Тереша, двох царських євнухів, які стерегли поріг і намагалися вбити царя Ксеркса. 3Цар запитав: «Яку шану та велич одержав за це Мордехай?» Його слуги відповіли: «Для нього не зробили нічого.»
4«Хто там у дворі?» — запитав цар. А Аман саме ввійшов до зовнішнього двору палацу, щоб попросити царя повісити Мордехая на шибениці, яку він приготував.
5Царські слуги сказали йому: «У дворі стоїть Аман.» «Нехай увійде», — звелів цар.
6Аман увійшов. Цар запитав: «Що зробити для чоловіка, якого цар бажає вшанувати?» А Аман подумав: «Кого ж цар бажав би вшанувати більше, ніж мене?»
7І сказав Аман цареві: «Для чоловіка, якого цар бажає вшанувати, 8нехай принесуть царську одежу, яку носив цар, коня, на якому їздив цар, і царський вінець на його голову. 9Нехай одежу й коня дадуть одному з найзнатніших царських вельмож. Нехай одягнуть чоловіка, якого цар бажає вшанувати, проведуть його на коні міським майданом і проголошують перед ним: „Так робиться для чоловіка, якого цар бажає вшанувати!“»
10«Поспіши, — сказав цар Аманові, — візьми одежу й коня, як ти сказав, і зроби так для юдея Мордехая, що сидить біля царської брами. Не випусти нічого з того, що ти сказав.»
11Аман узяв одежу й коня, одягнув Мордехая, провів його на коні міським майданом і виголошував перед ним: «Так робиться для чоловіка, якого цар бажає вшанувати.»
12Потім Мордехай повернувся до царської брами, а Аман поспішив додому, сумуючи, з покритою головою. 13Аман розповів своїй дружині Зереш і всім своїм друзям усе, що сталося. Його радники й дружина Зереш сказали: «Якщо Мордехай, перед яким ти почав падати, юдей, то ти не здолаєш його — ти неодмінно впадеш перед ним.» 14Поки вони ще говорили з ним, прибули царські євнухи й поспішно повели Амана на бенкет, який приготувала Естер.
