Об’явлення 18

18 ¹Після цього я побачив іншого ангела, який сходив із неба, маючи велику владу; і земля освітилася його славою. ²Він голосно закричав: «Упав, упав великий Вавилон! Він став оселею демонів, притулком для кожного нечистого духа, притулком для кожного нечистого птаха, притулком для кожного нечистого й ненависного звіра. ³Бо всі народи напилися вина пристрасті його розпусти; земні царі чинили з ним розпусту, а земні купці розбагатіли від сили його розкоші.»

⁴Потім я почув інший голос із неба: «Вийди з нього, народе мій, щоб не бути причетним до його гріхів і не зазнати його кар;

⁵бо його гріхи піднялися аж до неба, і наш Отець згадав його злочини. ⁶Відплатіть йому так, як і він відплачував, і відплатіть йому вдвічі за його вчинки; у чаші, яку він приготував, змішайте йому подвійну міру. ⁷Скільки він прославляв себе й розкошував, стільки завдайте йому мук і горя; бо в серці своєму він каже: „Сиджу, немов цариця; я не вдова і ніколи не зазнаю горя.“ ⁸Тому за один день прийдуть його кари — смерть, горе й голод — і він згорить у вогні; бо могутній наш Отець, який осудив його.»

⁹Земні царі, які з ним блудили й разом із ним розкошували, будуть плакати й ридати за ним, коли побачать дим його пожежі. ¹⁰Стоячи здалеку, вони боятимуться його муки й казатимуть: «Горе, горе, велике місто, Вавилоне, могутнє місто! За одну годину прийшов твій суд.» ¹¹Земні купці плачуть і сумують за ним, бо більше ніхто не купує їхнього товару. ¹²Товару із золота, срібла, коштовного каміння, перлів, тонкого льону, пурпуру, шовку, багряниці; усякого запашного дерева, усяких виробів зі слонової кістки, дорогого дерева, бронзи, заліза, мармуру. ¹³кориці, прянощів, фіміаму, мирри, ладану, вина, оливкової олії, добірного борошна, пшениці, худоби, овець, коней, колісниць, а також тіл і душ людських.

¹⁴«Стиглі плоди, яких жадала твоя душа, відійшли від тебе; усі твої багатства й пишнота зникли й більше ніколи не знайдуться.» ¹⁵Купці, що торгували цим і розбагатіли від нього, стоятимуть здалеку, боячись його муки, плачучи й сумуючи, ¹⁶і казатимуть: «Горе, горе великому місту, зодягненому в тонкий льон, пурпур і багряницю, прикрашеному золотом, коштовним камінням і перлами! За одну годину загинуло таке багатство.» ¹⁷А кожен керманич корабля, кожен, хто пливе морями, моряки й усі, хто заробляє на життя з моря, стали здалеку, ¹⁸і, побачивши дим його пожежі, закричали: «Яке місто колись було подібне до цього великого міста?» ¹⁹Вони посипали голови порохом і закричали, плачучи й сумуючи: «Горе, горе великому місту, де всі, хто мав кораблі на морі, розбагатіли від його добра! За одну годину воно загинуло.» ²⁰Радій над ним, небо, і ви, святі, апостоли та пророки! Бо наш Отець розсудив вашу справу проти нього.

²¹Могутній ангел узяв камінь, подібний до великого жорна, і кинув його в море, кажучи: «Так буде з силою скинуто Вавилон, велике місто, і більше його ніколи не знайдуть. ²²Звуку арфістів і музикантів, флейтистів і сурмачів більше ніколи не буде чути в тобі. Жодного майстра жодного ремесла більше ніколи не знайдеться в тобі. Звуку жорна більше ніколи не буде чути в тобі. ²³Світло світильника більше ніколи не засяє в тобі. Голосу нареченого й нареченої більше ніколи не буде чути в тобі. Бо твої купці були вельможами землі, і твоїм чаклунством були введені в оману всі народи. ²⁴У ньому знайдено кров пророків і святих та всіх убитих на землі.»