Об’явлення 19

19 ¹Після цього я почув на небі щось схоже на гучний крик великого натовпу: «Алілуя! Спасіння, і слава, і сила належать нашому Отцю, ^a a v1 Алілуя означає «Хваліть нашого Отця» — заклик великого небесного хору. ²бо правдиві й справедливі його суди; він осудив велику розпусницю, яка розбещувала землю своєю розпустою, і помстився їй за кров своїх слуг».

³І знову вони вигукнули: «Алілуя! Дим від неї підіймається на віки вічні». ⁴Тоді двадцять чотири старці й чотири живі істоти впали та поклонилися нашому Отцю, що сидить на престолі, кажучи: «Амінь! Алілуя!»

⁵А від престолу пролунав голос: «Хваліть нашого Отця, усі його слуги, що боїтеся його, малі й великі».

⁶Потім я почув щось схоже на голос великого натовпу, немов шум багатьох вод і немов гуркіт могутнього грому, що вигукував: «Алілуя! Бо запанував Владика, Отець Вседержитель. ⁷Радіймо й веселімося і віддаймо йому славу, бо настало весілля Агнця, і наречена його приготувалася. ⁸Їй дано було вдягнутися у вісон, ясний і чистий» — бо вісон — це праведні діла святого народу нашого Отця.

⁹Ангел сказав мені: «Напиши: Блаженні ті, що покликані на весільну вечерю Агнця». Потім він додав: «Це правдиві слова нашого Отця».

¹⁰Я впав до його ніг, щоб поклонитися йому. Але він сказав мені: «Не роби цього! Я такий самий слуга, як і ти та твої брати й сестри, що тримаються свідчення Ісуса. Поклонися нашому Отцю! Бо свідчення Ісуса — це дух пророцтва».

Вірний і Правдивий виступає на битву

¹¹Потім я побачив відкрите небо, і ось білий кінь! Той, хто сидить на ньому, — Ісус, — зветься Вірний і Правдивий, і він справедливо судить та воює. ^b b v11 Вершник на білому коні — це Ісус, якого в цих віршах названо Вірним і Правдивим, Словом Божим та Царем над царями і Господом над панами. Він повертається у славі, щоб царювати. ¹²Очі його — мов полум’я вогню, на голові його багато вінців, і написане ім’я, яке знає лише він сам. ¹³Він одягнений у шати, омочені в кров, і його ім’я — Слово нашого Отця. ¹⁴А небесні війська, зодягнені у вісон, білий і чистий, ішли за ним на білих конях. ¹⁵З уст його виходить гострий меч, щоб вражати народи; він правитиме ними залізним жезлом. Він топче винне чавило лютого гніву нашого Отця, Вседержителя. ¹⁶На шатах його і на стегні написане ім’я: Цар над царями і Господь над панами.

¹⁷Я побачив ангела, що стояв на сонці, і він гучно кричав до всіх птахів, що летіли посеред неба: «Злетіться, зберіться на велику вечерю нашого Отця, ¹⁸щоб їсти тіла царів, тіла полководців, тіла могутніх, тіла коней та їхніх вершників, тіла всіх людей — вільних і рабів, малих і великих. ¹⁹Я побачив звіра, і царів землі, і їхні війська, зібрані, щоб воювати проти того, хто сидить на коні, та проти його війська». ²⁰Звіра було схоплено, а разом з ним і лжепророка, що творив знамення перед ним, і цими знаменнями зводив усіх, хто прийняв знак звіра й поклонявся його образу. Обох живими вкинули в озеро вогняне, що палає сіркою. ²¹Решту було вбито мечем, що виходив з уст того, хто сидить на коні, і всі птахи наситилися їхніми тілами.