Пісня на освячення
Псалом. Пісня на освячення дому. Давидів.
Написано для освячення після зцілення. Давид визнає, що коли все йшло добре, він гадав, що ніколи не похитнеться, — а потім обличчя його Отця сховалося. Він доводить, що порох не може хвалити, і закінчує тим, що жалобний одяг змінено на радість.
30 1Величатиму тебе, Отче мій, бо ти підняв мене й не дав ворогам моїм зловтішатися наді мною.
2Отче мій, я волав до тебе про допомогу, і ти зцілив мене. 3Отче мій, ти вивів мою душу з могили; ти зберіг мене живим і не дав мені зійти в яму.
4Співайте нашому Отцеві, ви, вірні його, і дякуйте святому його імені. 5Бо гнів його триває лише мить, а ласка його — ціле життя; плач може тривати всю ніч, та радість приходить уранці.
6Коли я почувався безпечно, я сказав: «Я ніколи не похитнуся». 7Отче мій, своєю ласкою ти міцно поставив мою гору; та коли ти сховав обличчя своє, я збентежився.
8До тебе, Отче мій, я волав; до Владичного Отця я благав милості: 9«Яка користь, якщо мене змусять замовкнути, якщо зійду в яму? Чи вихвалятиме тебе порох? Чи звіщатиме він про вірність твою? 10Почуй мене, Отче мій, і змилуйся наді мною; Отче мій, будь мені помічником».
11Ти обернув мою жалобу на танок; ти зняв з мене жалобний одяг і зодягнув мене в радість, 12щоб моє серце співало тобі хвалу й не мовчало. Отче мій, я дякуватиму тобі повік.
