Притчі 31

31 ¹Слова царя Лемуїла — пророче слово, якого навчила його мати: ²Що, сину мій? Що, сину утроби моєї? Що, сину обітниць моїх? ³Не віддавай своєї сили жінкам, ні доріг своїх тим, хто губить царів. ⁴Не царям, Лемуїле, не царям пити вино, ні володарям прагнути міцного напою. ⁵Бо якщо питимуть, то забудуть, що постановлено, і спотворять права всіх пригноблених. ⁶Дайте міцний напій тому, хто гине, і вино тим, хто в гіркій скорботі. ⁷Нехай п’ють і забудуть свою бідність, і більше не згадують своїх страждань. ⁸Відкривай свої уста за безмовних, за права всіх, кого залишено в злиднях. ⁹Відкривай свої уста, суди праведно, і захищай права бідних та убогих.

Доброчесна жінка

¹⁰Доброчесну жінку — хто зможе знайти? Вона набагато дорожча за самоцвіти. ¹¹Серце її чоловіка довіряє їй, і він не матиме нестачі ні в чому цінному. ¹²Вона робить йому добро, а не зло, в усі дні свого життя. ¹³Вона шукає вовну та льон, і залюбки працює своїми руками. ¹⁴Вона немов купецькі кораблі, приносить свій харч здалека. ¹⁵Вона встає, коли ще ніч, готує їжу для своєї домівки, і визначає частку своїм служницям. ¹⁶Вона придивляється до поля й купує його; із плоду своїх рук садить виноградник. ¹⁷Вона підперізується силою і зміцнює свої руки. ¹⁸Вона бачить, що торгівля її прибуткова; світильник її не гасне вночі. ¹⁹Вона кладе свої руки на прядку, і руки її тримають веретено. ²⁰Вона відкриває свою руку для бідних і простягає свої руки до убогих. ²¹Вона не боїться за свою домівку, коли падає сніг, бо вся її родина вдягнена в багряницю. ²²Вона робить собі покривала; одяг її — з тонкого льону та пурпуру. ²³Її чоловік відомий біля міських воріт, коли сидить серед старійшин краю. ²⁴Вона виготовляє лляний одяг і продає його, і постачає пояси купцям. ²⁵Сила та гідність — її вбрання, і вона сміється, думаючи про прийдешні дні. ²⁶Вона відкриває свої уста з мудрістю, і вірне повчання на її язиці. ²⁷Вона пильнує за життям своєї домівки і не їсть хліба неробства. ²⁸Її діти встають і називають її благословенною; і чоловік її також, і він вихваляє її: ²⁹«Багато дочок виявили доблесть, та ти перевершила їх усіх.» ³⁰Чарівність оманлива, і врода минуща, але жінку, яка шанує нашого Отця, — її хвалитимуть. ³¹Дайте їй плід її рук, і нехай її діла вихваляють її біля міських воріт.